A A A K K K
для людей із порушенням зору
Розівська селищна рада (офіційний веб-сайт)
Запорізька область, Пологівський район

Інформація ГУ ДПС у Запорізькій області від 20 жовтня 2021 року

Дата: 20.10.2021 10:23
Кількість переглядів: 275

Одноразове добровільне декларування або податкова амністія» роз’яснювали під час сеансу «гаряча лінія» у Пологівській ДПІ

Днями начальниця Пологівського відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління податкового адміністрування фізичних осіб ГУ ДПС у Запорізькій області Алла Годлевська відповідала на запитання про одноразове добровільне (спеціальне) декларування або податкову амністію.

Під час спілкування було надано відповіді на питання:

-які саме активи підлягають декларуванню, зокрема, це активи, розміщені на території України та/або за її межами, також активи, що належать на правах власності та з яких, відповідно до вимог законодавства, не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори до 1 січня 2021 року.

- за якими ставками оподатковуються ці активи

- періоди і способи  подачі декларації та терміни сплати податкових зобов’язань.

В ході телефонної розмови було наголошено, що збір розраховується декларантом  самостійно — з вартості належних йому активів з урахуванням ставок  збору, що визначені Податковим Кодексом. Також  у  декларації  не потрібно зазначати інформацію про джерела походження задекларованих активів.

Кожен, хто зателефонував, отримав вичерпну відповідь на поставлені питання.

 

Від пологівських, більмацьких та розівських платників до бюджетів спрямовано 367 мільйонів гривень ПДФО

Протягом січня-вересня пологівські, більмацькі та розівські платники сплатили до бюджету 367 мільйонів гривень податку на доходи фізичних осіб. З цієї суми  92 мільйона перераховано до державного бюджету, до місцевих скарбниць – 275 мільйонів. Про це повідомила начальниця Пологівського відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління податкового адміністрування фізичних осіб ГУ ДПС у Запорізькій області Алла Годлевська.

У порівнянні з відповідним періодом минулого року зростання надходжень ПДФО складає 21 відсоток.

Зокрема, пологівські суб'єкти господарювання і громадяни спрямували  243 мільйони, більмацькі – 89 мільйонів, розівські – 35 мільйонів.

У вересні 2021 року платники поповнили бюджети на 54 мільйони, що на                      6 мільйонів більше минулорічного показника.

Податківці звертають увагу роботодавців на необхідність дотримання вимог трудового законодавства щодо офіційного оформлення працівників, своєчасної виплати заробітної плати не менше мінімальної, а також на недопущення «конвертних» розрахунків зі співробітниками.

 

Пологівські, більмацькі та розівські власники нерухомого майна перерахували до місцевих скарбниць понад 5 мільйонів гривень

            За дев’ять місяців цього року місцеві бюджети поповнились на 5,7 мільйонів від сплати податку на нерухоме майно. Це на 2 мільйона або на  51 відсоток більше, ніж торік.

Як повідомила начальниця Пологівського відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління податкового адміністрування фізичних осіб ГУ ДПС у Запорізькій області Алла Годлевська, власники  нерухомості-юридичні особи поповнили місцеві скарбниці на 4,2 мільйона. Від фізичних осіб-власників нерухомості скарбниці отримали 1,5 мільйона.

З початку року більшу частину надходжень забезпечили пологівські платники – 4,1 мільйона, більмацькі – 866 тисяч, розівські – 748 тисяч.

 

Роз’яснення законодавства

    

     Яка інформація зазначається в графі «Ідентифікатор об’єкта оподаткування» розділу 3 реєстраційної заяви за формою № 1-ПРРО?

     Пологівська ДПІ ГУ ДПС у Запорізькій області інформує, що відповідно до пункту 63.3 статті 63 Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями, далі – ПКУ) платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з Порядком обліку платників податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (зі змінами та доповненнями, далі – Порядок № 1588) шляхом подання повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП (далі – Повідомлення за ф. 20-ОПП).

     Згідно з пунктом 3 розділу II Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» (зі змінами та доповненнями, далі – Порядок № 317) для реєстрації ПРРО складається заява про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (далі – реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО), наведена у додатку 1 до Порядку № 317, за ідентифікатором форми J/F 1316603.

     Заява в електронній формі з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів подається до фіскального сервера засобами Електронного кабінету (портального рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (API)) або засобами телекомунікацій.

     У заяві зазначається локальний номер ПРРО, який присвоюється такому ПРРО суб’єктом господарювання. Локальний номер ПРРО становить числовий номер, він є унікальним серед номерів, що присвоюються суб’єктом господарювання у довільному порядку ПРРО для його реєстрації та застосування у відповідній господарській одиниці.

     Локальний номер ПРРО зберігається за ПРРО до дати скасування реєстрації ПРРО.

     Реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО містить графу «Ідентифікатор об’єкта оподаткування», яка заповнюється згідно з повідомленням за ф. 20-ОПП.

     Якщо на момент подання заяви за ф. № 1-ПРРО відбулися зміни щодо об’єкта оподаткування, на який як на господарську одиницю реєструється ПРРО, то суб’єкт господарювання, керуючись пунктом 8.5 розділу VIII Порядку № 1588, подає повідомлення за ф. 20-ОПП зі змінами, після чого подає реєстраційну заяву за ф. № 1-ПРРО.

     Таким чином, при реєстрації ПРРО суб’єкт господарювання в графі «Ідентифікатор об’єкта оподаткування» розділу 3 реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, зазначає дані про господарську одиницю, де буде використовуватись ПРРО, про яку він повідомляє контролюючий орган відповідно до вимог пункту 63.3 статті 63 ПКУ.

     У разі, якщо місце проживання фізичної особи – підприємця є місцем, де провадиться підприємницька діяльність, або воно пов’язане із здійсненням підприємницької діяльності, то така фізична особа – підприємець має подати Повідомлення за ф. 20-ОПП, повідомивши про місце проживання як про об’єкт оподаткування, після чого на такий об’єкт може бути зареєстроване ПРРО.

 

     Держслужбовці не подають одноразові декларації

     Пологівська ДПІ нагадує, що відповідно до п. 1 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – Кодекс) одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Кодексу, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.

     Згідно з п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Кодексу декларантами не можуть бути особи, які за будь-який рік, починаючи з 01 січня 2005 року, подавали або мають подавати декларації відповідно до законів, що визначають чи визначали правові та організаційні засади у сфері запобігання корупції (крім тих, які претендували або претендують на зайняття посад, перебування на яких вимагає чи вимагало від особи подання відповідної декларації, та не були призначені або обрані на відповідні посади).

     Таким чином, у разі якщо фізична особа у період з 01 січня 2005 року перебувала на державній службі та подавала декларацію відповідно до законів, що визначають чи визначали правові та організаційні засади у сфері запобігання корупції, то така особа не може скористатися правом на одноразове (спеціальне) добровільне декларування.

 

     Перереєстрації КОРО на РРО: чи потрібно подавати заяву за формою 1-КОРО у разі внесення змін до версії внутрішнього програмного забезпечення?

     Пологівська ДПІ інформує, що відповідно до пункту 2 глави 3 розділу II Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 (зі змінами та доповненнями, далі – Наказ № 547), у разі зміни даних суб’єкта господарювання, зокрема, щодо версії внутрішнього програмного забезпечення реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО), суб’єкт господарювання або представник суб’єкта господарювання протягом п’яти робочих днів, що настають за днем, коли виникли зміни або інші підстави для заміни реєстраційного посвідчення, подає до контролюючого органу за місцем реєстрації РРО:

     заяву про реєстрацію РРО за формою № 1-РРО (далі – реєстраційна заява за формою № 1-РРО) з позначкою «Перереєстрація» із зазначенням причини перереєстрації;

реєстраційне посвідчення.

     Пунктами 1–4 глави 2 розділу II Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого Наказом № 547 (далі – Порядок), встановлено порядок перереєстрації книги обліку розрахункових операцій (далі – КОРО).

     Зокрема згідно з пунктом 1 глави 2 розділу II Порядку, у разі зміни даних суб’єкта господарювання, зокрема, щодо версії внутрішнього програмного забезпечення РРО, суб’єкт господарювання або представник суб’єкта господарювання здійснює перереєстрацію КОРО.

     Разом з тим, на сьогодні реалізовано можливість автоматичної перереєстрації всіх КОРО на РРО у випадку перереєстрації РРО відповідно до підпунктів 1–4 глави 3 розділу II Порядку.

 

     Фізособам – підприємцям, що набули статус пенсіонера повідомляти контролюючий орган про такий статус не потрібно

     Пологівська ДПІ повідомляє, що відповідно до частини четвертої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та члени фермерського господарства (якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах) звільняються від сплати за себе єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), якщо вони отримують пенсію за віком або за вислугу років, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» із змінами та доповненнями, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.

     На сьогодні обмін даними між Державною податковою службою України (далі – ДПС), Пенсійним фондом України (далі – ПФУ) та фондами соціального страхування відбувається відповідно до протоколів обміну інформацією, розроблених на виконання Порядку обміну інформацією між Міністерством доходів і зборів України, Пенсійним фондом України та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 19.09.2013 № 494, постановою ПФУ від 19.09.2013 № 16-1.

     Так, ДПС та ПФУ складається Протокол про обмін інформацією щодо даних про фізичних осіб (платників єдиного внеску), відповідно до норм якого ПФУ щомісяця надає ДПС інформацію щодо фізичних осіб (платників єдиного внеску) про те, що вони є пенсіонерами за віком або за вислугою років, або є особами з інвалідністю, із зазначенням дати встановлення пенсії або інвалідності.

     Право щодо визначення платників єдиного внеску, які відповідають всім вимогам, зазначеним в частині четвертій ст. 4 Закону № 2464, належить виключно ПФУ.

     Таким чином, фізичним особам – підприємцям, особам, які провадять незалежну професійну діяльність, та членам фермерського господарства, що набули статус пенсіонера та отримують відповідно до закону пенсію, або є особами з інвалідністю окремо повідомляти контролюючий орган про такий статус не потрібно.

     Водночас, у разі якщо такі особи отримують соціальну допомогу по інвалідності від Фонду соціального страхування або Управління праці та соціального захисту населення, то підтвердженням встановлення інвалідності є довідка до акта огляду в медико-соціальній експертній комісії про встановлення групи інвалідності, яка надається до контролюючого органу за місцем реєстрації.

 

     Як оформити повернення готівки за товар, якщо у скриньці РРО не вистачає готівкових коштів?

     Пологівська ДПІ інформує, що відповідно до пункту 7 розділу III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 (зі змінами та доповненнями, далі – Порядок № 547), реєстрація видачі коштів у разі повернення товару (відмови від послуги, прийняття цінностей під заставу, виплати виграшів у державні лотереї та в інших випадках) або скасування помилково проведеної через реєстратор розрахункових операцій (далі – РРО) суми розрахунку здійснюється шляхом реєстрації від’ємної суми.

     При цьому забороняється реєструвати через РРО від’ємні суми з використанням операції «сторно».

     Згідно з пунктом 8 розділу III Порядку № 547 якщо сума коштів, виданих при поверненні товару чи рекомпенсації раніше оплаченої послуги, перевищує 100 грн, матеріально відповідальна особа господарської одиниці або особа, яка безпосередньо здійснює розрахунки, повинна скласти акт про видачу коштів. В акті необхідно зазначити дані документа, що встановлює особу покупця, який повертає товар (відмовляється від послуги), відомості про товар (послугу), суму виданих коштів, номер, дату і час видачі розрахункового документа, який підтверджує купівлю товару (отримання послуги).

     Такий самий акт складається під час скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку або помилково вибраної форми оплати (готівка, картка, кредит тощо). В акті зазначаються дані про помилкову суму та реквізити розрахункового документа.

     Акти про видачу коштів та акти про скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку, помилкової форми оплати зберігаються протягом трьох років. При цьому суб’єкт господарювання зобов’язаний надати зазначені акти контролюючим органам під час проведення перевірки.

     Згідно з пунктом 1 розділу ІІІ Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 (зі змінами та доповненнями, далі – Положення № 13), фіскальний касовий чек видачі коштів – розрахунковий документ/електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) РРО або програмним РРО під час проведення розрахунків у разі видачі коштів покупцеві під час повернення товару, рекомпенсації послуги, прийнятті цінностей під заставу та в інших випадках.

     Фіскальний касовий чек видачі коштів за формою № ФКЧ-2 наведений в додатку 2 до Положення № 13.

     Видача готівки з кас проводиться за видатковими касовими ордерами або видатковими відомостями, що передбачено пунктом 26 розділу ІІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 (зі змінами та доповненнями, далі – Положення № 148).

     Якщо у скриньці РРО недостатньо готівки, щоб повернути необхідну суму покупцеві, касир повинен звернутися до бухгалтерії підприємства, щоб з каси видали певну суму готівки для повернення покупцю.

     Касир РРО, отримавши з каси бухгалтерії кошти, вносить їх до касового апарату шляхом проведення «службового внесення».

     Крім того, пунктом 39 розділу IV Положення № 148 визначено, зокрема, що підприємці касової книги не ведуть.

     У випадку, коли у скриньці РРО, який використовується фізичною особою – підприємцем, недостатньо готівки, щоб повернути необхідну суму покупцеві, така особа вносить готівку до скриньки РРО за допомогою операції «службове внесення».

 

     Особливості заповнення реєстраційної заяви за формою № 1-ПДВ особами, які проводять господарську діяльність менше року

     Пологівська ДПІ повідомляє, що відповідно до ст.180-183 розд.V Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платником ПДВ може зареєструватися особа, яка підлягає обов’язковій реєстрації відповідно до п.181.1 ст. 181 ПКУ (у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 гривень (без урахування податку на додану вартість) крім особи, яка є платником єдиного податку першої - третьої групи), або особа, яка відповідно до п. 181.1 ст. 181 ПКУ не є платником податку у зв’язку з тим, що обсяги оподатковуваних операцій відсутні або є меншими від встановленої зазначеною статтею суми, прийняла рішення про добровільну реєстрацію платником ПДВ.

     Порядок реєстрації платником ПДВ визначено ст.183 ПКУ та розділом ІІІ Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 14.11.2014 № 1130, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за № 1456/26233, із змінами (далі – Положення № 1130).

     Згідно із п. 183.1 ст.183 ПКУ та п. 3.5 розд. ІІІ Положення № 1130 будь-яка особа, яка підлягає обов’язковій реєстрації чи прийняла рішення про добровільну реєстрацію як платника ПДВ, подає до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву платника ПДВ за формою № 1-ПДВ (додаток 1 до Положення) (далі - заява).

     У заяві, зокрема зазначаються підстави для реєстрації особи як платника ПДВ, які заповнюється згідно з додатком до реєстраційної заяви. Додаток до реєстраційної заяви до контролюючого органу не подається.

     Особи, зазначені у п. 183.3 ст. 183 розд. V ПКУ, можуть навести у заяві бажаний (запланований) день реєстрації як платника ПДВ, що відповідає даті початку податкового періоду (календарний місяць), з якого такі особи вважатимуться платниками ПДВ та матимуть право на складання податкових накладних.

     Форма заяви (аркуш 2) передбачає заповнення загальної суми від здійснення операцій з постачання товарів (послуг), що підлягають оподаткуванню згідно з розд. V ПКУ, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахованої (сплаченої) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно та дата досягнення загальної суми оподатковуваних операцій, визначеної пунктом 181.1 ст. 181 розділу V ПКУ.

     Аркуш 2 заяви заповнюється особами, які підлягають обов’язковій реєстрації, а також інвесторами (операторами) за угодою про розподіл продукції, учасниками договору про спільну діяльність, управителями майна.

     Нормами ПКУ та Положення № 1130 не визначено особливостей заповнення реєстраційної заяви для новостворених осіб, які зареєстровані як суб’єкти господарської діяльності менше ніж 12 місяців від дати держаної реєстрації.

     Якщо особи, які реєструються платником ПДВ, зареєстровані як суб’єкти господарювання менше ніж 12 місяців від дати держаної реєстрації, то у заяві зазначаються дані за період від дати державної реєстрації.

 

     Які юридичні наслідки неподання одноразової (спеціальної) декларації тими особами, хто має на це право?

     Одноразове (спеціальне) декларування, передбачене підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), є добровільним.

     Разом з тим, якщо особа, яка має право на одноразове (спеціальне) декларування не скористується ним (тобто не подасть декларацію), така особа буде вважатися такою, що повідомила контролюючий орган про те, що станом на 31 серпня 2022 року (дату завершення періоду проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування):

     - у власності такої фізичної особи відсутні активи, одержані (набуті) за рахунок доходів, з яких не сплачено або сплачено не в повному обсязі податки і збори відповідно до податкового законодавства на момент нарахування (отримання) таких доходів, та/або

     - про те, що склад та обсяг таких активів (тобто активів, одержаних (набутих) за рахунок доходів, з яких не сплачено або сплачено не в повному обсязі податки і збори відповідно до податкового законодавства на момент нарахування (отримання) таких доходів) у власності такої фізичної особи перебуває в межах, зазначених у п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

     Пунктом 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ визначено склад та обсяг активів, джерела одержання (набуття) яких у разі невикористання фізичною особою права на подання Декларації вважаються такими, з яких повністю сплачено податки і збори відповідно до податкового законодавства.

 

     Як повернути надміру сплачену суму збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування?

     Пологівська ДПІ інформує, що згідно абзацу 1 п.п. 15.1 п. 15 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі - ПКУ) одноразова (спеціальна) добровільна декларація підлягає камеральній перевірці, яку контролюючий орган проводить протягом 60 календарних днів, що настають за днем подання йому відповідної Декларації.

Якщо  за результатами камеральної перевірки відповідної Декларації контролюючий орган виявить арифметичну помилку, яка призвела до недоплати суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі - Збір), то декларант, який подав таку одноразову (спеціальну) добровільну декларацію, зобов’язаний сплатити суму недоплати протягом 10 календарних днів із дня отримання відповідного повідомлення за довільною формою контролюючого органу, та подати уточнюючу Декларацію протягом 20 календарних днів з дня отримання такого повідомлення (абзац 4 п.п. 15.1 п. 15 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

     Якщо декларантом подано уточнюючу Декларацію в якій сума Збору є меншою за суму Збору, сплачену на підставі попередньо поданої Декларації, повернення надміру сплаченої суми Збору здійснюється у порядку, визначеному ст. 43 ПКУ.

     Відповідно до п. 43.3 ст. 43 ПКУ, обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації про майновий стан і доходи за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені.

 

     Податкова амністія: чи може бути об’єктом одноразового добровільного спецдекларування житловий будинок, що знаходиться у власності кількох осіб?

     Пологівська ДПІ повідомляє, що згідно з п. 1 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» «Перехідні положення» ПКУ одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.

     Згідно з пп. «б» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бути нерухоме майно (земельні ділянки, об’єкти житлової і нежитлової нерухомості), що належить декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходиться (зареєстроване, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

     Разом з тим, п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначено склад та обсяг активів, джерела одержання (набуття) яких у разі невикористання фізичною особою права на подання декларації вважаються такими, з яких повністю сплачено податки і збори відповідно до податкового законодавства.

     До таких активів відносяться, зокрема, об’єкти житлової нерухомості, розташовані на території України, які станом на дату завершення періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування належали фізичній особі на праві власності (у тому числі спільної сумісної або спільної часткової власності), що підтверджується даними відповідних державних реєстрів, в обсязі:

     - житловий будинок/житлові будинки, зареєстрований/зареєстровані у встановленому порядку в Україні, загальна площа якого/яких сукупно не перевищує 240 кв. м, або житловий будинок незавершеного будівництва чи будинки незавершеного будівництва, загальна площа якого/яких сукупно не перевищує 240 кв. м, за умови наявності у такої фізичної особи права власності на земельну ділянку відповідного цільового призначення.

     Підсумовуючи все вищевикладене, Пологівська ДПІ констатує, що якщо об’єкт нерухомого майна у вигляді житлового будинку, що належить фізичній особі на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходиться на території України та/або за її межами станом на дату подання декларації був одержаний (набутий) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, то такий об’єкт майна може бути об’єктом одноразового (спеціального) добровільного декларування. При цьому фізична особа самостійно приймає рішення щодо визначення активів, які будуть зазначені нею у декларації.

 

     Чи повертається підприємцю переплата по ЄСВ у разі припинення діяльності?

     Пологівська ДПІ повідомляє, що фізична особа – підприємець знімається з обліку після проведення передбаченої законодавством перевірки, здійснення остаточного розрахунку зі сплати ЄВ та закриття інтегрованих карток платника (далі – ІПК).

     Відповідно до п. 8 розд. IV Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162 із змінами та доповненнями, підставою для зняття з обліку у контролюючих органах платників податків, державна реєстрація припинення яких здійснюється згідно із Законом України від 15 травня 2003 року № 755 «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» із змінами та доповненнями, є надходження відомостей про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця із зазначенням номера та дати внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.

     Пунктом 3 глави 1 розд. ІІ Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 № 5, визначено, що в інформаційній системі ІКП закриваються із встановленням дати закриття за умов:

     -  погашення сум податкового боргу, недоїмки зі сплати ЄВ, штрафних санкцій та пені та/або списання сум податкового боргу, штрафних санкцій та пені;

     -  повернення платнику помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та/або списання до бюджетів за заявою платника;

     - повернення платнику помилково та/або надміру сплачених коштів ЄВ та/або списання до фондів загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування за заявою платника;

     - відсутності розстрочених (відстрочених) грошових зобов’язань, податкового боргу або іншої заборгованості, контроль за справлянням якої покладено на податкові органи, яка може бути розстрочена (відстрочена) згідно з чинним законодавством, не погашених на дату закриття ІКП;

     - повноти відображення в ІКП результатів контрольно-перевірочної роботи

     Таким чином, фізична особа – підприємець, у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності, має можливість повернути суму надміру сплаченого ЄВ на підставі заяви, яка подається до дати зняття з обліку такого платника.

 

     Роботодавець не може подати повідомлення про прийняття працівника на роботу поштою

     Пологівська ДПІ інформує про наступне. Нормами Порядку повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу не передбачено подання страхувальником (роботодавцем) повідомлення про прийняття працівника на роботу поштою.

     Відповідно до абзаців першого – четвертого Порядку повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 413), повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою (крім повідомлення про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації) до територіальних органів Державної податкової служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до Порядку № 413 до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів:

     -засобами електронного зв’язку з використанням кваліфікованого електронного підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронних довірчих послуг;

     -на паперових носіях разом з копією в електронній формі;

     -на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами.

     Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 201.06).

 

     «Єдинники», які мають податковий борг, зобов’язані перейти на загальну систему оподаткування

     Пологівська ДПІ повідомляє, що відповідно до пп. 8 пп. 298.2.3 ПКУ, якщо у фізичної особи – підприємця платника єдиного податку першої – третьої груп обліковується податковий борг в сумі понад 3060 грн на кожне перше число протягом 6-ти послідовних місяців, наступних за кварталом, в якому він виник, то така особа зобов’язана перейти на сплату інших податків і зборів. Заяву про перехід необхідно подати в останній день другого із двох послідовних кварталів (останній день шостого місяця).

     Якщо у фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку першої – третьої груп виник в середині кварталу податковий борг у сумі понад 3060 грн, то відлік двох послідовних кварталів (6 місяців) з метою її переходу на сплату інших податків і зборів починається з 01 числа місяця наступного за кварталом, в якому виник такий борг. Водночас в такої фізичної особи – підприємця протягом шести місяців перевіряється наявність боргу на кожне 01 число місяця.

 

     2. Одноразове (спеціальне) добровільне декларування: подання декларації з типом «Звітна нова»

     У період проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування декларант має право уточнити інформацію, зазначену у попередньо поданій одноразовій (спеціальній) добровільній декларації, виключно шляхом подання нової Декларації у порядку, визначеному підрозд. 94 розд. ХХ ПКУ. При цьому попередньо подана Декларація, інформація з якої уточнюється, вважається анульованою (абз. перший п.п. 6.3 підрозд. 94 розд. ХХ ПКУ).

     Декларант може додати до Декларації відповідні документи або належним чином засвідчені їх копії, що підтверджують вартість об’єктів декларування, які знаходяться (зареєстровані) на території України (абз. дев’ятий п.п. 7.2 підрозд. 94 розд. ХХ ПКУ).

     Декларант зобов’язаний документально підтвердити вартість об’єктів декларування шляхом додання до Декларації засвідчених належним чином копій документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування, у разі якщо такі об’єкти знаходяться (зареєстровані) за межами України (абз. десятий п.п. 7.2 підрозд. 94 розд. ХХ ПКУ).

     Враховуючи те, що у разі подання декларантом Декларації з типом «Звітна нова» попередньо подана Декларація вважається анульованою, то при поданні нової звітної Декларації декларантом подаються повторно усі необхідні документи.

 

     Чи подавати декларацію з рентної плати за спеціальне використання води у разі закінчення терміну дії дозволу?

     Платниками рентної плати за спеціальне використання води, зокрема, визначено первинних водокористувачі – суб’єктів господарювання, а також підприємців, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів (п. 255.1 ст. 255 ПКУ).

     Об’єктом оподаткування Рентною платою є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі (п. 255.3 ст. 255 ПКУ).

     Спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування, який видається територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства (ст. 49 Водного кодексу України).

     Отже, у разі припинення дії дозволу на спеціальне водокористування, суб’єкт господарювання припиняє подання податкової декларації з Рентної плати.

     Останнім звітним (податковим) періодом для подання податкової декларації з Рентної плати  є звітний період, у якому було припинено дію Дозволу.

     За інших умов власник діючого Дозволу є платником Рентної плати до закінчення/ анулювання строку його дії.

 

     До уваги платників рентної плати: заповнення коду органу місцевого самоврядування за КОАТУУ в декларації

     Оновлений довідник місцевих бюджетів на базі змінених кодів Класифікатора об'єктів адміністративно-територіального устрою України (КОАТУУ), затверджено наказом Мінфіну від 10.12.2020 № 756 «Про внесення змін до довідника місцевих бюджетів», а реквізити казначейських рахунків для громад розміщено на офіційних сайтах територіальних органів ДПС.

     Заповнення податкової звітності з рентної плати передбачає відображення відповідних показників.

     Так, у податковій декларації з рентної плати, затвердженої наказом МФУ від 17.08.2015 № 719 «Про затвердження форми Податкової декларації з рентної плати»:

     - у рядку 6 рядка 2 «Код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ» Декларації №719 зазначається код КОАТУУ за місцезнаходженням контролюючого органу, до якого подається Декларація №719;

     - у рядку 3 «Код органу місцевого самоврядування за КОАТТУ» додатків 1 – 3, 5 та 7 до Декларації №719 зазначається код КОАТТУ територіальної громади, визначений у Розпорядженнях та Наказі;

     - у рядку 5 «Код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ за місцезнаходженням об’єкта» до Декларації №719 зазначається код КОАТУУ місця здійснення діяльності платника.

     - у рядку 3 «Код органу місцевого самоврядування за КОАТТУ» додатків 4, 6, 10 – 11 до Декларації №719 зазначається код КОАТТУ територіальної громади, визначений у Розпорядженнях та Наказі.

     В Декларації зазначатися має код органу самоврядування, а не територіально-адміністративної одиниці (населеного пункту), який є адміністративним центром новоствореної територіальної громади.

 

     Одноразове (спеціальне) добровільне декларування: активи, на які не поширюються державні гарантії

     Державні гарантії та звільнення від відповідальності, передбачені підрозд. 94 розд. ХХ ПКУ, не поширюються:

     - на активи, здобуті внаслідок вчинення кримінальних правопорушень, крім кримінальних правопорушень, передбачених ст. 212, 2121 (щодо сплати податків як фізичною особою чи фізичною особою - підприємцем), ст. 366 (щодо документів податкової та/або фінансової звітності, митних декларацій, податкових накладних, первинних документів, іншої звітності з податків, зборів, обов'язкових платежів), ст. 367 (якщо злочин пов'язаний з порушенням вимог податкового, митного, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи) Кримінального кодексу України;

     - на активи фізичної або юридичної особи, набуття яких містить ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 3685 Кримінального кодексу України, та/або які підлягають стягненню як необґрунтовані в порядку, встановленому главою 12 розд. III Цивільного процесуального кодексу України;

     - валютні цінності, права вимоги та грошові кошти, позичені третім особам, що відображені в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації, у разі встановлення порушення декларантом встановлених пунктами 8 і 9 підрозд. 94 розд. ХХ ПКУ умов розміщення валютних цінностей у банківських або інших фінансових установах, відсутності договору позики між декларантом та юридичною особою та/або нотаріального посвідчення договору позики між декларантом та іншою фізичною особою, відсутності відповідного документа, що підтверджує право вимоги.

     Зазначена норма визначена п. 19 підрозд. 94 розд. ХХ ПКУ.

     Детальніше з порядком одноразового (спеціального) добровільного декларування можна ознайомитися за посиланням: https://tax.gov.ua/baneryi/odnorazove-dobrovilne-deklaruvannya.

 

     Оподаткування екологічним податком за викиди двоокису вуглецю

     Не є платниками податку за викиди двоокису вуглецю суб’єкти, якими здійснюються такі викиди в обсязі не більше 500 тонн за рік (п. 240.7 ст. 240 ПКУ).

     У разі якщо річний обсяг викидів двоокису вуглецю перевищує 500 тонн за рік, необхідно зареєструватися платниками податку у податковому (звітному) періоді, в якому відбулося таке перевищення. Такі платники зобов’язані скласти та подати податкову звітність, нарахувати та сплатити податок за податковий (звітний) період, у якому відбулося таке перевищення.

     База оподаткування екологічним податком за викиди двоокису вуглецю за результатами податкового (звітного) року зменшується на обсяг таких викидів у розмірі 500 тонн за рік (п. 242.4 ст. 242 ПКУ).

     Форма Податкової декларації екологічного податку затверджена наказом МФУ від 17.08.2015 № 715, невід’ємною її частиною є, зокрема, розрахунок за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення здійснюється у додатку 1 до Декларації.

     З метою встановлення суб’єктом господарювання факту перевищення граничного обсягу викидів двоокису вуглецю, такому суб’єкту необхідно вжити заходів із виконання інвентаризації обсягу таких викидів у порядку встановленому законодавством.

     Отже, суб’єкту господарювання, який має декілька стаціонарних джерел забруднення в межах одного та/або декількох населених пунктів або за їх межами (коди органу місцевого самоврядування за КОАТУУ різні/однакові) та здійснює викиди забруднюючих речовин, у тому числі й двоокису вуглецю:

     - необхідно подати до контролюючого(их) органу(ів) за місцезнаходженням стаціонарних джерел забруднення заяву(и) про звітний (податковий) період, у якому очікується перевищення граничної величини викидів двоокису вуглецю у розмірі 500 тонн на рік всіма стаціонарними джерелами забруднення. До заяви додаються розрахунки з матеріалами оцінки інвентаризації обсягів викидів двоокису вуглецю за всіма стаціонарними джерелами забруднення.

     Платники екологічного податку декларують податкові зобов’язання за викиди двоокису за обсяги таких викидів, що перевищують граничний обсяг, починаючи із звітного (податкового) періоду, у якому досягнуто граничний обсяг таких викидів у окремому Додатку та подають до контролюючого (их) органу (ів) за місцезнаходженням стаціонарних джерел забруднення.

 

     Військовий збір: чи оподатковувати кошти, видані на відрядження або під звіт, що надміру витрачені та не повернуті в термін?

     Об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ (п.п. 1.2 п. 161 підрозд. 10 розд. XX ПКУ).

     Об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід (п. 163.1 ст. 163 ПКУ).

     До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається сума надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки, розмір якої обчислюється відповідно до п. 170.9 ст. 170 ПКУ (п.п. 164.2.11 ст. 164 ПКУ).

     Отже, сума надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки, розмір якої обчислюється відповідно до п. 170.9 ст. 170 ПКУ, підлягає оподаткуванню військовим збором.

 

     Одноразове (спеціальне) добровільне декларування: самостійне уточнення інформації

     У період проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування (з 01.09.2021 до 01.09.2022) декларант має право уточнити інформацію, зазначену у попередньо поданій одноразовій (спеціальній) добровільній декларації, виключно шляхом подання нової Декларації у порядку, визначеному підрозд. 94 розд. ХХ ПКУ (п.п. 6.3 п. 6 підрозд. 94 розд. ХХ ПКУ).

     При цьому попередньо подана Декларація, інформація з якої уточнюється, вважається анульованою.

     У разі збільшення бази для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування у новій Декларації здійснюється доплата різниці між визначеною у новій Декларації сумою Збору і сумою Збору, сплаченою відповідно до попередньо поданої Декларації.

     Детальніше з порядком одноразового (спеціального) добровільного декларування можна ознайомитися за посиланням: https://tax.gov.ua/baneryi/odnorazove-dobrovilne-deklaruvannya.

ДПС України на офіційному вебпорталі у банері «Одноразове добровільне декларування» розміщено приклади заповнення одноразової (спеціальної) добровільної декларації. Ознайомитись з інформацією можна за посиланням: https://bit.ly/3DqKQvB.

 

     Підприємцям-єдинникам 2-ї групи: застереження при наданні послуг

     Однією з умов перебування фізичних осіб – підприємців на другій групі платників єдиного податку є здійснення господарської діяльності з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню (п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ).

     Отже, якщо підприємець - платник єдиного податку 2-ї групи надає послуги відповідно до договору, яким визначено, що замовником є фізична особа, яка підписує акт виконаних робіт, але вартість виконаних послуг для фізичної особи оплачує юридична особа, яка не є платником єдиного податку, то такий підприємець має право обрати другу групу платника єдиного податку.

     Якщо підприємець - платник єдиного податку 2-ї групи надає послуги відповідно до договору, яким визначено, що замовником є юридична особа - не платник єдиного податку, яка підписує акт виконаних робіт та оплачує вартість виконаних послуг, то такий підприємець порушує умови, передбачені ПКУ, для другої групи платників єдиного податку, але за таким підприємцем залишається право обрання третьої групи платника єдиного податку.

 

     Використання апаратного РРО та програмного РРО

     Законодавчо не встановлено обмежень щодо використання суб’єктом господарювання наряду з апаратним реєстратором розрахункових операцій  програмного реєстратора розрахункових операцій.

     Суб’єкт господарювання самостійно, виходячи з власних потреб, обирає вид РРО (програмний та/або апаратний) засобами якого здійснюється реєстрація розрахункових операцій.

     У разі, якщо суб’єкт господарювання приймає рішення використовувати програмний РРО замість апаратного РРО, реєстрацію апаратного РРО необхідно скасувати.

При цьому, законодавством у сфері проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у готівковій та безготівковій формі не передбачено реєстрації та використання книги обліку розрахункових операцій на програмний РРО.

 

     Камеральна перевірка: основні моменти

     Проведення камеральної перевірки податкової декларації або уточнюючого розрахунку проводиться територіальним органом ДПС, на який покладено функції контрольно-перевірочної роботи протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, – за днем їх фактичного подання.

     Предметом камеральної перевірки може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов’язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

     Камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

     За результатами камеральної перевірки в разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків.

     Порядок проведення камеральної перевірки визначено ст. 76 ПКУ.

 

     Електронний кабінет: заява про застосування спрощеної системи оподаткування

     Для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву про застосування спрощеної системи оподаткування (п.п 298.1.1 ст. 298 ПКУ).

     До поданої Заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік. Форми Заяви та Розрахунку доходу за попереднiй календарний рiк, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування, затверджені наказом МФУ від 16.07.2019 № 308.

     Заява подається за вибором платника податків, зокрема, засобами електронного зв’язку в електронній формі.

     Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

     Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.

     Для надіслання Заяви фізичною особою – підприємцем в меню «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету обирається рік та місяць, в якому створюється Заява, та з переліку електронних форм обирається Заява за формою F0102003. При цьому за замовчуванням встановлюється орган ДПС за місцем основної реєстрації.

     У запропонованій формі Заяви необхідно заповнити відповідні поля електронного документу, підписати та надіслати, при цьому реєстраційні дані платника податків заповнюються автоматично.

     У разі переходу підприємця на спрощену систему оподаткування (перша-третя група платників єдиного податку) додатково до Заяви подається Розрахунок. Для цього платник у вкладці «Додатки» обирає опцію «Додати» Розрахунок за формою F0102103 та заповнює обов’язкові поля.

     Перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі – протягом перших двох годин наступного операційного дня.

     Не пізніше наступного робочого дня з моменту формування першої квитанції, формується друга квитанція.

     Друга квитанція є підтвердженням про прийняття (реєстрацію) або повідомленням про неприйняття електронного документа. В другій квитанції зазначаються реквізити прийнятого (зареєстрованого) або неприйнятого (із зазначенням причини) електронного документа, результати обробки в контролюючому органі (дата та час прийняття (реєстрації) або неприйняття, реєстраційний номер, дані про автора та підписувача (підписувачів) електронного документа та автора квитанції.

     У разі наявності другої квитанції про прийняття електронного документа датою та часом прийняття (реєстрації) електронного документа контролюючим органом вважаються дата та час, зафіксовані у першій квитанції.

     Вкладка «Вхідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи» надає доступ до квитанції № 2 щодо приймання та обробки Заяви, надісланої користувачу Електронного кабінету.

 

     Підвищення кваліфікації працівника, який виконує роботи за цивільно - правовим договором: чи нараховувати єдиний внесок?

     Базою нарахування єдиного внеску для роботодавців, є, зокрема, сума винагороди фізичної особи за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (абз. перший п. 1 частини першої ст. 7 Закону від 8.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»).

     Витрати підприємства на підготовку та перепідготовку кадрів, зокрема, на навчання працівників в установах підвищення кваліфікації, професійної підготовки та перепідготовки кадрів не віднесені до фонду оплати праці та не включаються до бази нарахування єдиного внеску (п. 3.24 Інструкції Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5).

     Постановою КМУ від 22.12.2010 № 1170 затверджено Перелік видів виплат, що здійснюється за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, до таких витрат відносяться витрати на оплату навчання працівників у вищих навчальних закладах та установах підвищення кваліфікації, професійну підготовку та перепідготовку кадрів.

     Отже, сума витрат, понесених підприємством (роботодавцем) у зв’язку з підвищенням кваліфікації працівника, який виконує роботи згідно договору цивільно – правового характеру, не є базою нарахування єдиного внеску.

 

     Підприємцям на загальній системі оподаткування: що включати до витрат?

     Об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця (п. 177.2 ст. 177 ПКУ).

     До витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів від провадження господарської діяльності, включаються:

     - вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкта витрат (п.п. 177.4.1 ст. 177 ПКУ);

     - витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником, які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами розд. IV ПКУ) (абзац перший п.п. 177.4.2 ст. 177 ПКУ);

     - обов’язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов’язкове страхування життя або здоров’я працівників у випадках, передбачених законодавством (абзац другий п.п. 177.4.2  ст. 177 ПКУ);

     - суми податків, зборів, пов’язаних з проведенням господарської діяльності такого підприємця (крім ПДВ підприємця, зареєстрованого як платник ПДВ, та акцизного податку, податку на доходи фізичних осіб з доходу від господарської діяльності, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об’єктів житлової нерухомості); суми єдиного внеску у розмірах і порядку, встановлених законом; платежі, сплачені за одержання ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності підприємцем, одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, пов’язаних з господарською діяльністю фізичної особи – підприємця (п.п. 177.4.3 ст. 177 ПКУ);

     - інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов’язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1 – 177.4.3 ст. 177 ПКУ, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв’язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов’язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов’язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг (п.п. 177.4.4 ст. 177 ПКУ).

     Підприємці на загальній системі оподаткування мають право (за власним бажанням) включати до складу витрат, пов’язаних з провадженням їх господарської діяльності, амортизаційні відрахування з відповідним веденням окремого обліку таких витрат (п.п. 177.4.6 ст. 177 ПКУ).

 

     Електронний кабінет: запит про отримання витягу з реєстру платників єдиного податку

     Форми запиту про отримання витягу з реєстру платників єдиного податку та витягу затверджені наказом МФУ від 16.07.2019 № 308.

     Форма запиту передбачає проставляння платником податків відмітки у полі «Спосіб отримання витягу», а саме, безпосередньо в контролюючому органі або в електронному вигляді.

     Для фізичних осіб Запит за формою F1302101 та витяг за формою F1402101 розміщені на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням: Головна/Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр форм електронних документів/ Реєстр форм електронних документів (перелік сервісних запитів) для фізичних осіб (https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/platnikam-podatkiv-pro/informatsiyno-analitichne-za/reestr-elektronnih-form-po/).

     Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.

     Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

     Отже, підприємець – платник єдиного податку першої – третьої групи може в меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету створити, підписати та надіслати до відповідного органу ДПС запит за формою F1302101.

     У разі надсилання запиту за формою F1302101 з відміткою «в електронному вигляді» у полі «Спосіб отримання витягу», платник єдиного податку отримує в електронній формі витяг за формою F1402101 у вкладці «Вхідні» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету.

     При цьому роздрукований електронний витяг в паперовому вигляді не вважається оригіналом.

 

     Чи є відповідальність за неподання  до податкової копій ліцензій на користування радіочастотним ресурсом?

     Платниками рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України є користувачі радіочастотного ресурсу України, визначені законодавством про радіочастотний ресурс, яким надано право користуватися радіочастотним ресурсом України в межах виділеної частини смуг радіочастот загального користування на підставі (п. 254.1 ст. 254 ПКУ):

     - ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України;

     - ліцензії на мовлення та дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою;

     - дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою, отриманого на підставі договору з власником ліцензії на мовлення;

     - дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою.

     Не є платниками рентної плати спеціальні користувачі, перелік яких визначено законодавством про радіочастотний ресурс, та радіоаматори (п. 254.2 ст. 254 ПКУ).

     Платники рентної плати подають до контролюючих органів копії ліцензій на користування радіочастотним ресурсом України, ліцензій на мовлення та дозволів на експлуатацію радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв у місячний строк після їх видачі (п.п. 254.5.4  ст. 254 ПКУ).

     Застосування штрафних санкцій за неподання або несвоєчасне подання копій ліцензій на користування радіочастотним ресурсом України, ліцензій на мовлення та дозволів на експлуатацію радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв нормами ПКУ не передбачено.

 

     Одноразове (спеціальне) добровільне декларування: реквізити сплатити до бюджету

     Після отримання від платника «Звітної»/«Звітної нової»/ «Уточнюючої» одноразової (спеціальної) добровільної декларації в Електронний кабінет (приватна частина) платнику буде направлено повідомлення щодо реквізитів для сплати сум збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування  за відповідною територією із зазначенням згенерованого QR-коду за кодом платежу 11011100.

     При скануванні QR-коду на смартфоні користувача автоматично відкриватиметься мобільний застосунок банку зі сформованими реквізитами рахунків для сплати Збору.

     У разі якщо платником була змінена адреса відповідно до «Нової звітної» або «Уточнюючої» Декларації, платнику буде направлено повідомлення з оновленими реквізитами для сплати суми Збору.

     В Електронному кабінеті забезпечено автоматичне заповнення платіжного доручення на підставі даних платника.

 

     Застосування переваг міжнародного договору про уникнення подвійного оподаткування: переклад довідки

     Підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи:

     - довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України,

     - а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України (п. 103.4  ст. 103 ПКУ).

     Довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України (п. 133.5 ст. 103 ПКУ).

     Відповідно до ст. 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова.

     Переклад довідки, що підтверджує резидентський статус нерезидента, для застосування переваг міжнародного договору про уникнення подвійного оподаткування не має такої ж юридичної сили, як її оригінал. Автентичність копії довідки (достовірність, відповідність її оригіналові) має бути засвідчено.

     Стаття 79 Закону України «Про нотаріат» передбачає засвідчення вірності перекладу.

     Нотаріус засвідчує вірність перекладу документа з однієї мови на іншу, якщо він знає відповідні мови.

     Якщо нотаріус не знає відповідних мов, переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус.

     Перелік країн, з якими Україною укладені міжнародні договори про уникнення подвійного оподаткування наведений, у листі ДПС від 04.02.2020 № 1852/7/99-00-09-02-02-07.

 

     За якими цінами здійснюється продаж тютюнових виробів у роздрібній мережі?

     Тютюнові вироби – це сигарети з фільтром або без фільтру, цигарки, сигари, сигарили, а також люльковий, нюхальний, смоктальний, жувальний тютюн, махорка та інші вироби з тютюну чи його замінників для куріння, нюхання, смоктання чи жування (п.п. 14.1.252 ст. 14 ПКУ).

     Тютюнові вироби відносяться до підакцизних товарів (п. 215.1 ст. 215 ПКУ).

     У разі обчислення акцизного податку із застосуванням адвалорних ставок базою оподаткування є вартість реалізованого товару, за встановленими виробником/імпортером максимальними роздрібними цінами (МРЦ) на товари, з урахуванням ПДВ та акцизного податку (п. 214.1 ст. 214 ПКУ).

     Для тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну ставка акцизного податку становить 5% (п. 215.3.10 ст. 215 ПКУ).

     Базою оподаткування акцизним податком є вартість (з ПДВ та без урахування акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів) підакцизних товарів (п.п. 214.1.4 ст. 214 ПКУ).

     Отже, у роздрібній мережі продаж сигарет (з фільтром та без фільтру) та цигарок здійснюється за цінами, не вищими за МРЦ, збільшеними на суму акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів (тобто, до вартості пачки сигарет чи цигарок (з урахуванням ПДВ та акцизного податку (крім акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів)), не вищої за МРЦ (100 відс.), додається акцизний податок з роздрібної торгівлі підакцизними товарами – 5% вказаної вартості.

Вартість пачки сигарет (цигарок), вище якої її реалізацію не дозволено, можна отримати помноживши МРЦ (вказану на пачці) на 1,05.

 

Строки оскарження в суді повідомлень-рішень податкового органу

Платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення (п. 56.18 ст. 56 ПКУ).

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов’язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Статтею 102 ПКУ врегульовано питання застосування строків давності визначення податкових зобов’язань, які становлять 1095 днів.

У разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов’язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до п. 56.17 ст. 56 ПКУ (п. 56.19 ст. 56 ПКУ).

Оскільки два зазначені приписи ПКУ по-різному регулюють ті самі правовідносини і при цьому суперечать один одному (п. 56.18 і п. 56.19 ст. 56 ПКУ), то відповідно до п. 56.21 ст. 56 ПКУ перевагу надано саме п. 56.18 ст.56 ПКУ, що передбачає більш тривалий строк для звернення до суду (1095 днів).

Отже, строк для звернення до суду платника податків із вимогою щодо визнання протиправним рішення контролюючого органу повинен визначатися за правилами п. 56.18 ст. 56 ПКУ (1095 днів із дня отримання такого рішення), незалежно від того, чи скористалася особа своїм правом на досудове вирішення спору шляхом застосування процедури адміністративного оскарження.

 

Одноразове (спеціальне) добровільне декларування: коли подається уточнююча декларація?

Одноразова (спеціальна) добровільна декларація підлягає перевірці у спеціальному порядку (п. 15 підрозд. 94 розд. XX «Перехідні положення ПКУ).

Одноразова (спеціальна) добровільна декларація підлягає камеральній перевірці протягом 60 календарних днів, що настають за днем її подання.

Уточнююча Декларація подається декларантом:

- у разі виявлення контролюючим органом, за результатами камеральної перевірки арифметичних та логічних помилок, що не призвели до недоплати суми збору (абз. другий п.п. 15.1 п. 15 підрозд. 94 розд. XX ПКУ);

- у разі виявлення контролюючим органом, за результатами камеральної перевірки  арифметичної помилки, що призвела до недоплати суми збору (абз. третій п.п. 15.1 п. 15 підрозд. 94 розд. XX ПКУ);

- у разі виявлення контролюючим органом, за результатами камеральної перевірки арифметичної помилки, що призвела до переплати суми збору (абз. четвертий п.п. 15.1 п. 15 підрозд. 94 розд. XX ПКУ);

- після подання Декларації та протягом періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування декларант може одноразово скористатися правом додаткового розміщення коштів у національній та/або іноземній валюті у готівковій формі та/або банківських металах на спеціальному рахунку (абз. другий п. 9 підрозд. 94 розд. XX ПКУ).

- після завершення періоду проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування платник має право подати уточнюючий розрахунок до раніше поданої Декларації виключно у випадках, передбачених підрозд. 94 розд. XX ПКУ (абз. перший п.п. 6.3 п. 6 підрозд. 94 розд. XX ПКУ);

При цьому, в даному випадку уточнююча Декларація подається декларантом за умови подання ним звітної (нової звітної) Декларації до строку закінчення зазначеного декларування та отримання за результатами проведеної камеральної перевірки повідомлення.

Уточнююча Декларація подається протягом 20 календарних днів з дня отримання такого повідомлення.

Детальніше з порядком одноразового (спеціального) добровільного декларування можна ознайомитися за посиланням: https://tax.gov.ua/baneryi/odnorazove-dobrovilne-deklaruvannya.

ДПС України на офіційному вебпорталі у банері «Одноразове добровільне декларування» розміщено приклади заповнення одноразової (спеціальної) добровільної декларації.Ознайомитись з інформацією можна за посиланням: https://bit.ly/3DqKQvB

 

Підприємець припиняє підприємницьку діяльність: що необхідно знати?

Якщо платник податків ліквідується чи реорганізується (у тому числі до закінчення податкового (звітного) періоду), декларація, зокрема, з місцевих податків і зборів може подаватися за податковий (звітний) період, на який припадає дата ліквідації чи реорганізації, до закінчення такого звітного періоду (п.п. 49.18.8 ст. 49 ПКУ).

Внесення до Державного реєстру запису про припинення діяльності фізичною особою не припиняє її зобов’язань, що виникли під час провадження підприємницької та не змінює строків, порядків виконання таких зобов’язань та застосування штрафних санкцій і нарахування пені за їх невиконання ( п.п. 65.10.4 ст. 65 ПКУ).

У разі припинення платником єдиного податку господарської діяльності податкові зобов’язання із сплати єдиного податку нараховуються до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому анульовано реєстрацію за рішенням контролюючого органу на підставі отриманого від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності (абзац перший п. 295.8 ст. 295 ПКУ).

Останнім податковим (звітним) періодом вважається період, у якому відповідним контролюючим органом отримано від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення (п. 294.6 ст. 294 ПКУ).

З 01.04.2021 року податкова декларація платника єдиного податку - підприємця подається за формою, затвердженою наказом МФУ від 19.06.2015 № 578 (в редакції від 09.12.2020 № 752), у складі якої передбачено подання звітності про нарахування єдиного внеску до органу ДПС за основним місцем обліку платника єдиного внеску.

Отже, фізичні особи, щодо яких до Єдиного державного реєстру внесено запис про припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, подають Декларації востаннє за податковий (звітний) квартал, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності, з наростаючим підсумком з початку року протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу або до закінчення такого звітного періоду на який припадає дата ліквідації.

У полі 8 «Особливі відмітки» Декларації у рядку 8.1 «платника податку, що подає декларацію за останній податковий (звітний) період, на який припадає дата державної реєстрації припинення» проставляється позначка «+».

Остання Декларація подається особисто (уповноваженою на це особою) або надсилаються поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення.

Фізичні особи, разом з останньою Декларацією подають додаток 1 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» (крім фізичних осіб, які звільняються від сплати за себе єдиного внеску відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»).

 

Платникам податку на прибуток: амортизація основних засобів у разі їх уцінки/дооцінки

Об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності підприємства на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ (п.п. 134.1.1 ст. 134 ПКУ).

Коригування фінансового результату до оподаткування здійснюється на результат переоцінки основних засобів і нематеріальних активів, що передбачає:

- збільшення фінансового результату до оподаткування на суму уцінки та втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів, включених до витрат звітного періоду відповідно НП(БО) або міжнародних стандартів фінансової звітності (абз. третій п. 138.1 ст. 138 ПКУ),

- та зменшення фінансового результату до оподаткування на суму дооцінки та вигід від відновлення корисності основних засобів або нематеріальних активів в межах попередньо віднесених до витрат уцінки та втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів, проведеної відповідно до НП(БО) або міжнародних стандартів фінансової звітності (абз. четвертий п. 138.2 ст. 138 ПКУ).

Для розрахунку амортизації визначається вартість основних засобів та нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку (п.п. 138.3.1 ст. 138 ПКУ) .

Отже, результати переоцінки (уцінки, дооцінки) основних засобів і нематеріальних активів, яка проведена відповідно до НП(БО) або міжнародних стандартів фінансової звітності, не враховуються при нарахуванні амортизації необоротних активів згідно зі ст. 138 ПКУ та відповідно при розрахунку податку на прибуток підприємств.

 

Самостійне виправлення помилок за І – ІІІ квартали 2020 року: чи є штрафи?

У разі самостійного виправлення помилок, виявлених у податкових деклараціях за звітні (податкові) періоди І – ІІІ квартали 2020 року (крім ПДВ, акцизного податку, рентної плати), протягом періоду проведення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню COVID-19 (по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину):

- платник податку на суму заниженого податкового зобов’язання не нараховує штрафні санкції, передбачені п. 50.1 ст. 50 ПКУ та пеню.

У разі самостійного виправлення помилок, виявлених у податкових деклараціях з ПДВ, акцизного податку, рентної плати за звітні (податкові) періоди, які припадають на період проведення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню COVID-19, платник податку на суму заниженого податкового зобов’язання повинен нарахувати штрафні санкції, передбачені п. 50.1 ст. 50 ПКУ.

Пеня, на суму заниженого податкового зобов’язання, протягом таких періодів не нараховується відповідно до п. 521 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ.

 

Підприємцям на загальній системі: що необхідно знати про облік діяльності

Фізичні особи - підприємці зобов'язані вести облік доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет (п. 177.10 ст. 177 ПКУ).

Із 1 січня 2021 року підприємці - платники єдиного податку І і ІІ груп та платники єдиного податку ІІІ групи, які не є платниками ПДВ, ведуть облік у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів.

Для підприємців, які обрали загальну систему оподаткування, та самозайнятих осіб і надалі залишається обов'язок ведення обліку доходів і витрат за типовою формою.

Облік доходів та витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді.

Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами - підприємцями, затверджена наказом МФУ від 13.05.2021 № 261 "Про затвердження типової форми, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами - підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядку її ведення".

Починаючи з 16.07.2021 фізичні особи - підприємці на загальній системі оподаткування зобов'язані вести облік доходів і витрат за Типовою формою, затвердженою Порядком № 261, яка не підлягає реєстрації у контролюючому органі.

Пунктом 1 розд. I  Порядку № 261 визначено, що на підставі первинних документів за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід / понесено витрати, здійснюються записи про отримані доходи та документально підтверджені витрати.

Неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов'язкову форму обліку, - тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (частина перша ст. 1641 КУпАП).

Дії, передбачені частиною першою ст. 1641 КУпАП, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від п'яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Враховуючи викладене, за неведення обліку доходів і витрат в паперовому та/або електронному вигляді фізична особа - підприємець на загальній системі оподаткування притягується до адміністративної відповідальності.

 

Електронний кабінет: сервіс «Реєстр платників єдиного податку»

У відкритій та приватній частинах Електронного кабiнету, розміщеного на офіційному вебпорталі ДПС (https://cabinet.tax.gov.ua), платники податків мають доступ, зокрема до сервісу «Реєстр платників єдиного податку».

Робота у приватній частині здійснюється з використанням електронного цифрового підпису (кваліфікованого електронного підпису), що сертифікований у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.

Для перевірки даних, зокрема, про дату (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платником податків або дату виключення з реєстру платників єдиного податку достатньо здійснити пошук за податковим номером (серією та номером паспорта) або найменуванням/ПІБ платника податків.

Інформація про юридичних осіб – платників єдиного податку четвертої групи у відкритій та приватній частинах Електронного кабінету відсутня. Набори даних про юридичних осіб – платників єдиного податку четвертої групи оприлюднюються на офіційному вебпорталі ДПС окремим файлом від основного Реєстру платників єдиного податку у форматі xlsx за посиланням: Головна/Відкриті дані/Рєстр платників єдиного податку.

 

Важливо знати!

На офіційному вебпорталі ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/broshuri-ta-listivki/ розміщено Інформаційні листи, які присвячені нововведенням, що запроваджені Законами України.

Такі листи ґрунтуються на положеннях чинного законодавства та практики його застосування та носять інформаційний характер щодо практичного застосування норм податкового законодавства.

При цьому, кожен платник податку у порядку, визначеному ст. 52 і 53 ПКУ, може звернутись до контролюючого органу з наведенням фактичних обставин операції для отримання індивідуальної податкової консультації.

 

Щодо правил трансфертного ціноутворення

На офіційному вебпорталі ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/uzagalnyuyuchi-podatkovi-konsultatsii/75260.html розміщено:

- Наказ Міністерства фінансів України від 08.02.2021 № 67 "Про затвердження Узагальнюючої податкової консультації щодо деяких питань застосування правил трансфертного ціноутворення".

Так, в Узагальнюючій податковій консультації №67, зокрема, зазначено перелік інформації, яку повинна містити документація з трансфертного ціноутворення, критерії визнання пов’язаних осіб, застосування штрафних санкцій та інші.

 

До уваги платників податків

Головне управління ДПС у Запорізькій області повідомляє, що ДПС України на офіційному вебпорталі розмістило інформаційне повідомлення щодо оновлення Класифікатора сфер застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Ознайомитись з інформацією можна за посиланням: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/511204.html

 

Одноразове (спеціальне) добровільне декларування: знайомтесь з інформацією на сайті ДПС

На офіційному вебпорталі ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/baneryi/odnorazove-dobrovilne-deklaruvannya розміщено банер «Одноразове (спеціальне) добровільне декларування».

На зазначеному інформаційному ресурсі розміщено:

- Нормативно - правові акти з питань одноразового (спеціального) добровільного декларування;

- Повідомлення;

- Роз'яснення для платників податків (роз'яснення, запитання-відповіді, інформаційні листи, презентації).  

 

Платникам податків: скористуйтесь ресурсом «Онлайн навчання»

На офіційному вебпорталі ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/diyalnist-/onlayn-navchannya/ розміщена рубрика «Онлайн навчання».

Ресурс «Онлайн навчання» містить презентаційні матеріали та відеоуроки щодо таких напрямків:

- Одноразове (спеціальне) добровільне декларування;

- Податкові послуги на порталі Дія,

- Довірчі електронні послуги,

- Електронний кабінет,

- Державний реєстр фізичних осіб - платників податків,

- Спрощена система оподаткування,

- РРО, ПРРО,

- Податкова звітність.

 

Якщо необхідно знати ставки місцевих податків та зборів

На офіційному вебпорталі ДПС за посиланням: https://zp.tax.gov.ua/rishennya-mistsevih-rad-/ розміщені Рішення місцевих рад, з зазначенням ставок місцевих податків і зборів:

- податку на майно (податку на  нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю);

- єдиного податку;

- місцевих зборів (збору за місця для паркування транспортних засобів; туристичного збору).

 

ГУ ДПС у Запорізькій області

 

Запорізькі платники податків поповнили державний бюджет на вісім мільярдів гривень

За дев'ять місяців запоріжці спрямували до державної скарбниці 8 мільярдів 385 мільйонів гривень. Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, представники бізнесу і мешканці регіону перевищили сплату аналогічного періоду 2020 року на 1,7 мільярда гривень або на 26 відсотків.

Найбільші доходи сформував податок на додану вартість – з початку року бюджет отримав 3 мільярди 371 мільйон гривень, це на 401 мільйон гривень або на 13,5 відсотка більше показника січня-вересня минулого року.

Податку на доходи фізичних осіб надійшло 2 мільярди 384 мільйони гривень, що на 367 мільйонів або на 18 відсотків більше, ніж торік.

Добувні підприємства регіону забезпечили 830 мільйонів гривень рентної плати за користування надрами. Зростання рівня сплати до відповідного періоду попереднього року склало 645 мільйонів гривень.

З доходів суб'єктів господарювання до скарбниці направлено 738 мільйонів гривень податку на прибуток. Це на 180 мільйонів або на 32 відсотки більше, ніж було сплачено за дев'ять місяців 2020 року.

Крім того, до держбюджету спрямовано 602 мільйони гривень військового збору, 215 мільйонів гривень екологічного податку, 51,5 мільйона гривень акцизного податку з ввезених на митну територію України підакцизних товарів тощо.

 

Податкові надходження до бюджетів Запорізької області склали майже 11 мільярдів гривень

У січні-вересні до місцевих бюджетів регіону надійшло 10 мільярдів 963 мільйони гривень податків і зборів. Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, це на 1 мільярд 845 мільйонів гривень або на 20 відсотків більше, ніж було сплачено за три квартали 2020 року.

Так, роботодавці і мешканці області перерахували до скарбниць 7 мільярдів 152 мільйони гривень податку на доходи фізичних осіб. Порівняно з минулим роком зростання склало 1 мільярд 101 мільйон гривень або 18 відсотків.

З початку року до бюджетів спрямовано 1 мільярд 349 мільйонів гривень плати за землю, що на 177 мільйонів або на 15 відсотків більше, ніж у січні-вересні попереднього року. Зокрема, землевласники і орендарі-юридичні особи поповнили скарбниці на 1 мільярд 118 мільйонів гривень, фізичні особи – на 213 мільйонів гривень.

Представники спрощеної системи оподаткування направили до бюджетів 1 мільярд 263 мільйони гривень єдиного податку та забезпечили збільшення показників до минулорічних показників на 251 мільйон гривень або на 25 відсотків. Так, від підприємців-фізичних осіб надійшло 947 мільйонів гривень, суб'єктів господарювання-юридичних осіб – 158 мільйонів гривень, агровиробників – 157 мільйонів гривень.

Крім того, місцеві скарбниці отримали 357 мільйонів гривень рентної плати за користування надрами, 265 мільйонів гривень акцизного податку з роздрібної реалізації підакцизної продукції, 139 мільйонів гривень екологічного податку тощо.

 

Розробка онлайн-мапи об'єктів торгівлі та інформаційна підтримка бізнесу: робоча зустріч керівництва податкової служби регіону із народними обранцями

Вчора керівник податкової служби регіону Роман Афонов провів робочу зустріч з депутаткою Запорізької обласної ради, заступницею голови правління громадської організації "Бізнес-Союз "Порада" Іриною Лєх та депутатом Дніпрорудненської міської ради Сергієм Тихоновим.

Предметом обговорення стала розробка інтерактивної мапи торговельних об'єктів, запуск якої надасть можливість ефективно протидіяти нелегальній реалізації підакцизної продукції в регіоні. Запровадження цього онлайн-інструменту напрацьовується обласною владою і бізнесом за підтримки органів ДПС області.

Також учасники розглянули останні зміни в податковому законодавстві, зокрема, що стосуються відображення даних про акцизну марку на алкогольні напої у фіскальному касовому чеку. Найближчим часом фахівці податкової проведуть окрему зустріч з представниками бізнесу різних галузей, яких стосується дане нововведення та інші законодавчі новації.

Окремо йшлося про шляхи наповнення бюджетів територіальних громад. Як відзначив Роман Афонов, наразі представники місцевого самоврядування у співпраці з податківцями на місцях напрацьовують оптимальні механізми для залучення додаткових коштів та протидії тіньовим процесам. Зокрема, спільна робота відбувається за такими напрямами, як: легалізація найманої праці та земельних ділянок, контроль над ринком підакцизних товарів тощо.

Наприкінці зустрічі сторони наголосили на важливості подальшої співпраці та необхідності поглиблення діалогу між відомством і представниками бізнесу.

 

Запоріжці збільшили сплату військового збору на 21 відсоток

З початку року запорізькі платники податків спрямували до державного бюджету 602 мільйони гривень військового збору. Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, порівняно з минулим роком запоріжці сплатили на 103 мільйони гривень або на 21 відсоток більше.

Половину із загальних надходжень забезпечили суб'єкти господарювання і мешканці обласного центру – майже 307 мільйонів гривень. Енергодарські, кам’янсько-дніпровські та великобілозерські платники перерахували до державної скарбниці 81,5 мільйона гривень, мелітопольські і веселівські – 51 мільйон гривень, бердянські та приморські – близько 43 мільйонів гривень, пологівські, більмацькі та розівські – 22,4 мільйона гривень, василівські та михайлівські – 19 мільйонів гривень, оріхівські та гуляйпільські – 19 мільйонів гривень, вільнянські та новомиколаївські – 18,8 мільйона гривень тощо.

На даний час в регіоні сплачують військовий збір 67800 компаній і підприємців, серед яких майже 16 тисяч – це юридичні особи, 52 тисячі – фізичні особи.

Нагадаємо, ставка військового збору становить 1,5 відсотка від суми доходів, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб. Його платниками є фізичні особи-резиденти та нерезиденти, які отримують доходи в Україні.

 

Запорізькі платники ПДВ поповнили державну скарбницю майже на 3,4 мільярда гривень

За дев'ять місяців компанії і підприємці регіону сплатили до державного бюджету 3 мільярди 371 мільйон гривень податку на додану вартість. Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, минулорічний рівень надходжень перевищено на 401 мільйон гривень або на 13,5 відсотка.

Так, суб'єкти господарювання м. Запоріжжя спрямували до державної скарбниці 1 мільярд 927 мільйонів гривень, мелітопольські і веселівські платники – 254 мільйони гривень, бердянські та приморські – майже 238 мільйонів гривень, токмацькі та чернігівські – 143 мільйони гривень, оріхівські та гуляйпільські – 136 мільйонів гривень, пологівські, більмацькі та розівські – 127 мільйонів гривень, вільнянські та новомиколаївські – 125,5 мільйона гривень, Запорізького району – 114,5 мільйона гривень тощо.

Всього станом на початок жовтня в регіоні зареєстровано десять тисяч платників ПДВ, зокрема, більше дев'яти тисяч юридичних осіб та 961 фізична особа.

Нагадаємо, 20 жовтня спливає граничний термін подання декларації з податку на додану вартість за вересень.

 

Від продажу алкоголю і тютюну скарбниці запорізьких громад отримали 265 мільйонів гривень

З початку року до місцевих бюджетів регіону надійшло 265 мільйонів 445 тисяч гривень акцизного податку. Порівняно із січнем-вереснем 2020 року сплачена сума зросла на 43 мільйони 187 тисяч гривень або на 19 відсотків. Про це повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов.

Підприємцям і компаніям, які торгують підакцизними товарами, цього року видано майже вісім тисяч ліцензій. До бюджету сплачено 38 мільйонів 505 тисяч гривень.

Так, платники отримали 3337 ліцензій на право роздрібної реалізації алкогольних напоїв, 3016 – на продаж тютюнових виробів, 1002 – пива, 317 – сидру тощо. Крім того, продовжено термін дії 10818 дозволів, призупинено 872, анульовано 2188. Станом на 1 жовтня кількість діючих документів склала 10697. З їхнім переліком можна ознайомитись за посиланням: http://zp.tax.gov.ua/reestr-vidanih-licenziy.

Упродовж дев'яти місяців фахівці податкової служби області провели 1401 перевірку суб'єктів господарювання з питання дотримання вимог законодавства, яке регулює обіг підакцизних товарів. За виявлені порушення відповідно до законодавства застосовані фінансові санкції на суму майже 44 мільйони гривень.

 

Робоча нарада з питань ПДВ:

представники податкової служби надали практичні поради бізнесу

12 жовтня відбулася онлайн зустріч з представниками генеральної дирекції ВГО Асоціація платників податків України, керівників профільних підрозділів ДПС України, представників Головних управлінь податкової служби в областях та регіональних компаній. Від Запорізької області участь у нараді взяли заступник начальника управління-начальник відділу прогнозу, аналізу та звітності, роботи з ризиками Дмитро Шаповалов та фахівці управління.

Ключовою на засіданні стала тема адміністрування податку на додану вартість. Зокрема, учасники розглянули питання роботи системи автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, включення в перелік ризикових та виведення з нього, правильність оформлення таблиці даних платників податків, визначення періоду віднесення до податкового кредиту ПН, поповнення електронного рахунку з ПДВ на суму коштів від проведення розрахунків по отриманих субвенціях.

Крім того, представникам бізнесу повідомили про спектр послуг, які надаються платникам податків органами ДПС, можливість автоматично, вчасно та зручно моніторити своїх контрагентів, щоб не потрапити до переліку ризикових, та детально розповіли про порядок листування платників податків з ДПС України через Електронний кабінет.

 

За забруднення довкілля запорізькі компанії сплатили понад 353 мільйони гривень

З початку року від запорізьких компаній і підприємців до бюджетів усіх рівнів надійшло 353 мільйони 600 тисяч гривень екологічного податку. Порівняно із січнем-вереснем 2020 року надходження збільшилися на 38 мільйонів 500 тисяч гривень або на 12 відсотків. Про це повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов.

До державного бюджету сплачено майже 215 мільйонів гривень, що на 21,5 мільйона гривень більше, ніж торік, до місцевих скарбниць спрямовано близько 139 мільйонів гривень, що перевищило минулорічні відрахування на 17 мільйонів гривень.

Так, енергодарські, кам’янсько-дніпровські та великобілозерські підприємства перерахували майже 184 мільйони гривень, суб'єкти господарювання обласного центру поповнили бюджети на 135 мільйонів гривень, Запорізького району – на 21,4 мільйона гривень, мелітопольські та веселівські платники – на 3,5 мільйона гривень, бердянські та приморські – на 3,3 мільйона гривень, пологівські, більмацькі та розівські – на 2,4 мільйона гривень, вільнянські та новомиколаївські – на 1,3 мільйона гривень тощо.

Всього в регіоні нараховується 3433 виробництв та господарств, які під час своєї діяльності здійснюють викиди шкідливих речовин у атмосферне повітря або у водні об'єкти, а також розміщують, утворюють або зберігають радіоактивні відходи.

 

Податкові зміни: предметне обговорення серед запорізьких експертів, представників влади і бізнесу

У Запоріжжі відбулося чергове засідання робочої групи при Запорізькій облдержадміністрації щодо вирішення проблемних питань діяльності суб'єктів малого підприємництва, яке було присвячено актуальним питанням оподаткування та умовам ведення бізнесу.

До обговорення в онлайн режимі долучилися заступниця начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Олена Щедровська, заступниця голови Громадської ради при Головному управлінні ДПС у Запорізькій області Лариса Церетелі, представники підприємництва та громадських організацій.

Під час заходу були представлені основні зміни податкового законодавства, які стосуються діяльності малого і середнього бізнесу, та напрацьовані робочою групою пропозиції до проектів законодавчих норм.

 

Запорізькі власники нерухомості поповнили бюджети громад на 182 мільйони

У січні-вересні до місцевих бюджетів надійшло 182 мільйони гривень податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, порівняно з аналогічним періодом минулого року сплачена сума зросла на 58 мільйонів гривень.

Так, від суб'єктів господарювання-юридичних осіб скарбниці отримали 120 мільйонів 211 тисяч гривень, від фізичних осіб – 61 мільйон 804 тисячі гривень.

Найбільші платежі спрямовані до міського бюджету Запоріжжя – 73 мільйони 313 тисяч гривень. Мелітопольські та веселівські власники нерухомого майна спрямували до скарбниць 29 мільйонів гривень, якимівські та приазовські – 18,7 мільйона гривень, бердянські та приморські – 16 мільйонів гривень, вільнянські та новомиколаївські – 9 мільйонів гривень, василівські та михайлівські – 7 мільйонів гривень, Запорізького району – 8,2 мільйона гривень тощо.

Всього у регіоні станом на початок жовтня нараховується 4546 платників-юридичних осіб та 41 тисяча фізичних осіб.

Нагадаємо, ставки податку на нерухоме майно встановлюють своїми рішеннями сільські, селищні, міські ради та територіальні громади. Вони не повинні перевищувати 1,5 відсотка від мінімальної зарплати за один квадратний метр.

 

У ДПС обговорили практичні аспекти роботи з податковими ризиками

"Практичні аспекти організації роботи з податковими ризиками" – такою стала тема семінар-наради під керівництвом в.о. Голови Державної податкової служби України Євгена Олейнікова за участі Першого заступника Голови ДПС Наталії Рубан, керівників профільних департаментів і управлінь служби, очільників територіальних органів ДПС.

Євген Олейніков окреслив основні вектори роботи податкової служби України, визначив пріоритети її діяльності у найближчій перспективі та загострив увагу на імплементації комплексного підходу до роботи з податковими ризиками.

Так, керівник податкового відомства наголосив на зміні моделі функціонування служби. Він зазначив, що податкова служба вже давно застосовує ризикоорієнтований підхід – фактично з моменту її створення здійснювався відбір платників та аналіз ризиків, виходячи з тих завдань, які на той час ставилися. Але сьогодні система функціонування Державної податкової служби суттєво змінюється.

"З 1995 року податкова служба була органом з доволі потужною правоохоронною функцією. В той час вибудовувалася лінійна система роботи з податковими ризиками. Реалізувати все, що напрацювали, податківці намагалися під час перевірки і після цього робота спрямовувалася на відстоювання її результатів. Силовий підрозділ супроводжував більшість цих етапів. На сьогодні податкова міліція завершила своє існування, тобто модель змінено остаточно. Фактично функція доведення порушень податкового законодавства, функція роботи з податковими ризиками комплексно буде покладатися на податкову службу. Саме ми повинні будемо забезпечити ефективність цієї роботи", – підкреслив Євген Олейніков.

За його словами, на заміну лінійній системі вже сьогодні реалізується Комплексна система реагування на податкові ризики, яка унеможливлює монополізацію питання виявлення податкових ризиків одним підрозділом та робить процес ідентифікації ризику більш ефективним.

"Інформація, з якою працюють податківці, має перетворитися на чітку, логічну послідовність аргументів, які доводять, що наявні ознаки дають підстави вважати, що дії або бездіяльність платника податків створюють можливість недекларування або неповного декларування ним зобов’язань", – зазначив Євген Олейніков.

Завдяки комплексному підходу Державна податкова служба отримує можливість узагальненого бачення проблеми податкових ризиків, а після ідентифікації ризику спільно визначається комплекс заходів реагування.

Перший заступник Голови ДПС Наталія Рубан акцентувала увагу керівників департаментів та територіальних органів ДПС на необхідності якісного запровадження комплексної системи реагування на податкові ризики, адже від цього залежить якість процесу адміністрування податків та усіх його складових.

Учасники семінару-наради також розглянули питання організації роботи з податковими ризиками, якості супроводження судових справ щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН та рішень комісій регіонального рівня про внесення платників податків до категорії ризикових, адміністрування податків та надання сервісних послуг платникам податків тощо.

Під час розгляду дискусійних аспектів очільники регіональних управлінь податкової служби мали можливість поділитися практичним досвідом.

 

Податкові надходження від запорізьких землекористувачів зросли на 177 мільйонів

З початку року до бюджетів запорізьких громад надійшло 1 мільярд 349 мільйонів гривень плати за землю. Це на 177 мільйонів гривень або на 15 відсотків більше ніж за аналогічний період минулого року.

Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, підприємства, організації та установи спрямували до скарбниць 1 мільярд 118 мільйонів гривень, фізичні особи – 231 мільйон гривень.

Так, власники і орендарі ділянок обласного центру направили до бюджету міста майже 736 мільйонів гривень, енергодарські, кам’янсько-дніпровські та великобілозерські платники забезпечили понад 112 мільйонів гривень, бердянські та приморські – 91,4 мільйона гривень, мелітопольські і веселівські – 88,7 мільйона гривень, якимівські та приазовські – 72 мільйони гривень, пологівські, більмацькі та розівські – 61 мільйон гривень, василівські та михайлівські – 56 мільйонів гривень, токмацькі та чернігівські – 44,4 мільйона гривень тощо.

У Запорізькій області станом на початок жовтня земельний податок і орендну плату перераховують до бюджетів громад 9080 юридичних осіб та майже 286 тисяч фізичних осіб.

Нагадуємо, 20 жовтня – останній день подання декларації з плати за землю (земельний податок або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (крім громадян) за вересень у разі неподання податкової декларації на 2021 рік.

 

Центри обслуговування платників податків Запорізької області надають адмінпослуги за попереднім записом

У зв’язку з прийняттям Державною комісією з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій рішення про встановлення у Запорізькій області "червоного" рівня епідемічної небезпеки поширення гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, прийом відвідувачів у Центрах обслуговування платників здійснюється за попереднім записом виключно для надання невідкладних послуг у разі гострої необхідності.

Для дистанційного отримання податкових сервісів радимо користуватися Електронним кабінетом: https://cabinet.tax.gov.ua.

 

Контакти Центрів обслуговування платників для запису на конкретну годину прийому (за телефоном, через електронну скриньку) виключно для надання невідкладних послуг у разі гострої необхідності

 

№ з/п

П.І.Б. відповідальної особи

Посада

Телефон

Електронна скринька

1.

ЦОП Олександрівської ДПІ ГУ ДПС у Запорізькій області

 

Нитка Людмила Вікторівна

Головний державний інспектор

(061) 212-44-76

[email protected]

2.

ЦОП Вознесенівської ДПІ ГУ ДПС у Запорізькій області

 

Кулешова Ганна Володимирівна

головний державний інспектор

(061) 227-06-60

[email protected]

 

Тесленко Поліна Євгенівна

головний державний інспектор

(061) 227-06-60

[email protected]

3.

ЦОП Бердянської ДПІ ГУ ДПС у Запорізькій області

 

Круц Олена Миколаївна

Начальник ДПІ

(06153) 3-84-06

 

[email protected]

 

4.

ЦОП Приморської ДПІ ГУ ДПС у Запорізькій області

 

Македонська Юлія Олександрівна

Начальник ДПІ

 (06137)7-35-14

[email protected]

 

5.

ЦОП Пологівської ДПІ ГУ ДПС у Запорізькій області

 

Горулько Юлія Олександрівна

Головний державний інспектор

(06165) 2-29-49

[email protected]

 

6.

ЦОП Оріхівської ДПІ ГУ ДПС у Запорізькій області

 

Лютек Наталя Василівна

Головний державний інспектор

(06141) 4-37-12

[email protected]

7.

ЦОП Гуляйпільської ДПІ ГУ ДПС у Запорізькій області

 

Сливка Наталія Андріївна

Начальник ДПІ

(06145) 4-14-43

[email protected]

8.

ЦОП Токмацької ДПІ ГУ ДПС у Запорізькій області

 

Березюк Ірина Віталіївна

Начальник ДПІ

(06178) 2-76-58

[email protected]

9.

ЦОП Чернігівської ДПІ ГУ ДПС у Запорізькій області

 

Савочка Наталя Анатоліївна

Начальник ДПІ

(06140) 91-7-58

[email protected]

10

ЦОП Василівської ДПІ ГУ ДПС у Запорізькій області

 

Лопухова

Ірина Валентинівна

головний державний інспектор

(06175)7-31-01

[email protected]

 

 

 

11

ЦОП Мелітопольської ДПІ ГУ ДПС у Запорізькій області

 

Кудря Олександр Іванович

Головний державний інспектор

(0619) 42-65-21

[email protected]

 

Ставицька Олена Сергіївна

Головний державний інспектор

(0619) 42-65-21

[email protected]

12.

ЦОП Веселівської ДПІ ГУ ДПС у Запорізькій області

 

Басова Ірина Василівна

Головний державний інспектор

(06136) 2-14-06

[email protected]

13.

ЦОП Якимівської ДПІ ГУ ДПС у Запорізькій області

 

Буйко Катерина Олександрівна

Начальник ДПІ

(06131) 9-12-27

[email protected]

14.

ЦОП Приазовської ДПІ ГУ ДПС у Запорізькій області

 

Лебедева Наталія Василівна

Головний державний інспектор

(06133) 2-22-27

 

[email protected]

15.

ЦОП Енергодарської ДПІ ГУ ДПС у Запорізькій області

 

Кузовлева Тетяна Іванівна

Головний державний інспектор

(06139) 6-04-15

[email protected]

16.

ЦОП Вільнянської ДПІ ГУ ДПС у Запорізькій області

 

Мартакова Юлія Валеріївна

Начальник ДПІ

(06143) 4-24-67

[email protected]

17.

ЦОП Новомиколаївської ДПІ ГУ ДПС у Запорізькій області

 

Головченко Ганна Миколаївна

Начальник ДПІ

(06144) 9-13-05

 

[email protected]

18.

ЦОП Запорізької ДПІ ГУ ДПС у Запорізькій області

 

Волошин Сергій Костянтинович

Начальник ДПІ

(061) 212-40-29

[email protected]

 

             

 

 

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь