Інформація ГУ ДПС у Запорізькій області від 20 липня 2021 року
ГУ ДПС у Запорізькій області інформує
До уваги платників! У середу 21.07.2021 з 13 год 00 хв до 14 год 00 хв за телефоном (06165)2-29-49 відбудеться сеанс «гаряча лінія» щодо застосування РРО, ПРРО платниками єдиного податку. На ваші запитання відповість начальник Пологівської ДПІ ГУ ДПС у Запорізькій області Володимир Михайлов. Чекаємо Ваших дзвінків!
Транспортний податок фізособами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення
Пологівська ДПІ ГУ ДПС у Запорізькій області інформує, що обчислення суми транспортного податку з об’єкта/об’єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за податковою адресою (місцем реєстрації) платника цього податку, зазначеною в реєстраційних документах на об’єкт оподаткування.
Норми визначені п. п. 267.6.1 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Підпунктом 267.6.2 п. 267.6 ст. 267 ПКУ визначено, що податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум транспортного податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).
Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, транспортний податок сплачується фізичною особою – платником транспортного податку, починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.
Транспортний податок сплачується у строки сплати податку, встановлені п. п. 267.8.1 п. 267.8 ст. 267 ПКУ, зокрема фізичними особами – протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
У яких випадках голова фермерського господарства зобов’язаний сплачувати єдиний внесок?
Пологівська ДПІ інформує, що платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є члени фермерського господарства, якщо вони не належать до кола осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах.
Норми визначені п. 51 частини 1 ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).
Згідно з абзацом третім частини 8 ст. 9 Закону № 2464 платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 51 частини 1 ст. 4 Закону № 2464 (фізичні особи – підприємці (далі – ФОП), особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та члени фермерського господарства), зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.
Законом, який визначає правові, економічні та соціальні засади створення та діяльності фермерських господарств як прогресивної форми підприємницької діяльності громадян у галузі сільського господарства України, є Закон України від 19 червня 2003 року № 973-ІV «Про фермерське господарство» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 973).
Фермерське господарство підлягає державній реєстрації як юридична особа або ФОП. Фермерське господарство діє на основі установчого документа (для юридичної особи – Статуту, для господарства без статусу юридичної особи – договору (декларації) про створення фермерського господарства) (частина четверта ст. 1 Закону № 973).
Частиною третьою ст. 81 Закону № 973 передбачено, що головою сімейного фермерського господарства без статусу юридичної особи є член сім’ї, визначений договором (декларацією) про створення сімейного фермерського господарства, який реєструється як ФОП.
Після укладання (складання) договору (декларації) про створення сімейного фермерського господарства голова сімейного фермерського господарства має зареєструватися як ФОП або зареєструвати зміни до відомостей про ФОП в порядку, встановленому законом.
Відповідно до п. 4 частини 1 ст. 4 Закону № 2464 ФОП, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, є платниками єдиного внеску.
Голова фермерського господарства, зареєстрований як ФОП, зобов’язаний сплачувати єдиний внесок за себе у порядку, встановленому Законом № 2464, як для ФОП. Базу нарахування єдиного внеску для таких осіб встановлено пунктами 2 та 3 частини 1 ст. 7 Закону № 2464.
Водночас фермерське господарство, зареєстроване як юридична особа, діє на основі Статуту. У Статуті зазначаються найменування господарства, його місцезнаходження, адреса, предмет і мета діяльності, порядок формування майна (складеного капіталу), органи управління, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до господарства та виходу з нього та інші положення, що не суперечать законодавству України (частина четверта ст. 1 Закону № 973).
Головою фермерського господарства є його засновник або інша визначена в Статуті особа (частина перша ст. 4 Закону № 973).
При створенні фермерського господарства одним із членів сім’ї інші члени сім’ї, а також родичі можуть стати членами цього фермерського господарства після внесення змін до його Статуту (частина друга ст. 3 Закону № 973).
Трудові відносини у фермерському господарстві базуються на основі праці його членів, вичерпний перелік яких визначено частиною третьою ст. 3 Закону № 973. У разі виробничої потреби фермерське господарство має право залучати до роботи в ньому інших громадян за трудовим договором (контрактом) (частина перша ст. 27 Закону № 973).
Якщо голова фермерського господарства, зареєстрованого як юридична особа, є членом такого господарства, про що зазначено в Статуті, та не належить до кола осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, то він зобов’язаний стати на облік у контролюючих органах як платник єдиного внеску відповідно до п. 51 частини 1 ст. 4 Закону № 2464 і сплачувати єдиний внесок за себе у порядку, встановленому Законом № 2464 для членів фермерського господарства. Базу нарахування єдиного внеску для таких осіб встановлено п. 2 частини 1 ст. 7 Закону № 2464.
У разі якщо голова фермерського господарства є засновником або іншою визначеною в Статуті особою, при цьому згідно з Статутом не є членом такого господарства, то він не є платником єдиного внеску у розумінні п. 51 частини 1 ст.4 Закону № 2464.
У разі зміни місцезнаходження військовий збір сплачується платником податку за попереднім місцем обліку
Пологівська ДПІ інформує платників про наступне У разі зміни суб’єктом господарювання місцезнаходження, пов’язаного зі зміною адміністративного району, військовий збір сплачується до закінчення поточного бюджетного року за попереднім місцезнаходженням.
При цьому Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, подається за основним місцем обліку, тобто до контролюючого органу за новим місцезнаходженням суб’єкта господарювання.
Відповідно до п.п. 1 прим. 2 п. 2 ст. 29 Бюджетного кодексу України від 08 липня 2010 року № 2456-VI із змінами та доповненнями (далі – БКУ) військовий збір, що сплачується (перераховується) згідно з п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями (далі – ПКУ), належить до доходів загального фонду Державного бюджету України.
У разі зміни місцезнаходження суб’єктів господарювання – платників податків сплата визначених законодавством податків і зборів після реєстрації здійснюється за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду (п. 8 ст. 45 БКУ).
Згідно з п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) (з розбивкою по місяцях звітного кварталу), до контролюючого органу за основним місцем обліку.
Наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 затверджено Порядок обліку платників податків і зборів, відповідно до п. 10.13 розд. X якого, у разі зміни місцезнаходження суб’єкта господарювання – платника податків сплата визначених законодавством податків і зборів після такої реєстрації здійснюється таким платником податків за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду.
До закінчення року платник податків обліковується в контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням (неосновне місце обліку) з ознакою того, що він є платником податків до закінчення року, а в контролюючому органі за новим місцезнаходженням (основне місце обліку) – з ознакою того, що він є платником податків з наступного року.
Термін протягом якого суб’єкт господарювання повідомляє контролюючий орган про несправність РРО та/або ПРРО
Пологівська ДПІ доводить до відому платників податків про те, що відповідно до п. 16 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані у разі виявлення несправностей:
- реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО), а також пошкодження засобів контролю – протягом робочого дня, в якому виявлено несправності чи пошкодження, письмово або засобами телекомунікацій в довільній формі повідомити центр сервісного обслуговування, а також протягом двох робочих днів після дня виявлення несправностей чи пошкодження письмово або засобами телекомунікацій в довільній формі повідомити про це контролюючий орган, у якому суб’єкт господарювання зареєстрований платником податків (абзац перший п. 16 ст. 3 Закону № 265);
- програмного РРО (далі – ПРРО) – протягом дня, в якому виявлено несправність, засобами телекомунікацій повідомити про це контролюючий орган, виробника ПРРО центр сервісного обслуговування (за наявності) за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (абзац другий п. 16 ст. 3 Закону № 265).
Згідно з п. 12 розд. ІІ Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 (далі – Порядок № 317), у разі виявлення несправностей ПРРО або його викрадення чи компрометації особистого ключа суб’єкт господарювання зобов’язаний протягом дня, в якому виявлено несправність, засобами Електронного кабінету або засобами телекомунікацій направити до контролюючого органу, виробника ПРРО та/або центру сервісного обслуговування (за наявності) Повідомлення про виявлення несправностей програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 2-ПРРО (додаток 2 до Порядку № 317).
Нормами Закону № 265 не передбачено відповідальності до суб’єкта господарювання у разі не повідомлення контролюючого органу про виявлення несправностей РРО та/або ПРРО, а також пошкодження засобів контролю.
При цьому, за не проведення розрахункових операцій через РРО та/або ПРРО застосовуються фінансові санкції передбачені до п. 1 ст. 17 Закону № 265.
Чи має право на податкову знижку ФОП, яка є найманою особою та отримує дохід у формі заробітної плати?
Пологівська ДПІ інформує, що відповідно до п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів - фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених ПКУ.
Заробітна плата – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом п.п. 14.1.48 п.14.1 ст.14 ПКУ.
Порядок застосування податкової знижки передбачений ст.166 ПКУ.
Згідно із п.п. 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 ПКУ передбачено, що загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ.
Враховуючи викладене, право на податкову знижку має фізична особа-підприємець, яка є найманою особою, виключно до доходів, одержаних протягом року у вигляді заробітної плати.
Добровільна участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування
Пологівська ДПІ інформує. Відповідно до абзацу першого частини третьої ст. 10 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платники, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, подають до контролюючого органу за місцем проживання відповідну Заяву про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування або про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування (одноразова сплата єдиного внеску) (далі – Заява) в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Згідно з п.п. 1 п. 3 розд. V Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20 квітня 2015 року № 449 «Про затвердження Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі - Інструкція № 449), особа, яка виявила бажання брати участь у системі добровільного страхування, подає до контролюючого органу за місцем проживання Заяву за формою згідно з додатком 3 до Інструкції № 449, виписку з системи персоніфікованого обліку (ОК-5) та копію документа, що посвідчує особу, а члени особистого селянського господарства надають також документ, що підтверджує їх членство в такому господарстві.
Контролюючий орган, що отримав заяву про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, має право перевіряти викладені в заяві відомості та вимагати від особи, яка подала заяву, документи, що підтверджують зазначені відомості (абзац другий частини третьої ст. 10 Закону № 2464).
Норми чинного законодавства не містять заперечень щодо надсилання Заяви в електронному вигляді, однак потребують надання для перевірки, одночасно із Заявою, підтверджуючих документів.
На сьогодні відсутній механізм щодо здійснення електронної перевіри достовірності інформації, поданої особою в електронній формі, зокрема перевірки достовірності документів.
Враховуючи зазначене, особа, яка виявила бажання брати участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, надає до контролюючого органу за місцем проживання Заяву та документи, що підтверджують зазначені в ній відомості. При цьому для таких осіб можливість надіслати в електронному вигляді (у тому числі через Електронний кабінет) Заяву не передбачено.
Розрізняємо типи програмних реєстраторів розрахункових операцій
Пологівська ДПІ нагадує, що використання програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі - ПРРО) потребує попередньої реєстрації. Заява на реєстрацію подається за формою № 1-ПРРО, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 23 червня 2020 року № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547». З метою заповнення розділу 4 «Дані щодо ПРРО» заяви, поняття тип ПРРО «Каса самообслуговування» означає, що такий ПРРО встановлений на конкретну господарську одиницю та використовується за адресою, зазначеною в реєстраційній заяві. При цьому його застосування не передбачає залучення касира (наприклад платіжний термінал). А поняття тип ПРРО «Інтернет торгівля» означає, що такий ПРРО встановлений на конкретну господарську одиницю і використовується за адресою, зазначеною в реєстраційній заяві і при його застосуванні можливе залучення касира (інтернет-магазин (сайт)).
Як отримати Довідку - підтвердження статусу податкового резидента України?
Пологівська ДПІ інформує, що Довідку - підтвердження статусу податкового резидента України видає державна податкова інспекція за місцезнаходженням юридичної особи (місцем проживання фізичної особи) на своєму бланку протягом 10-ти робочих днів з моменту подання письмового звернення такої особи. Звернення щодо отримання Довідки може бути подано особисто заявником, уповноваженою на це особою, або надіслано поштою.
Довідка видається для підтвердження, що особа є платником податків в Україні і є резидентом України у розумінні договору про уникнення подвійного оподаткування між Україною та відповідною країною. Довідка діє у межах календарного року та потребує щорічного її оновлення.
Звертаємо увагу, що в приватній частині Електронного кабінету платника у меню «Листування з ДПС» створена можливість надіслати лист (запит, тощо) до відповідного органу ДПС. Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС. Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням електронного цифрового підпису (КЕП), отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг. Протягом одного робочого дня після надсилання листа до органу ДПС автора електронного листа буде повідомлено про вхідний реєстраційний номер та дату реєстрації запиту в органі ДПС, до якого даний запит направлено. Інформацію щодо отримання та реєстрації листів в органі ДПС користувач може переглянути в вкладці «Вхідні» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету, відправлені листи - у вкладці «Вихідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи». Юридична особа, фізична особа - підприємець, фізична особа може надіслати лист (запит) у довільній формі через Електронний кабінет до відповідного органу ДПС за місцезнаходженням юридичної особи (місцем проживання фізичної особи) щодо отримання Довідки - підтвердження статусу податкового резидента України.
Звертаємо увагу, що отримання платником Довідки в електронному вигляді нормами законодавства не передбачено. Орган ДПС на своєму бланку видає платнику податків (юридичній особі, фізичній особі - підприємцю, фізичній особі) Довідку протягом 10-ти робочих днів з моменту подання письмового звернення такої особи.
Дата сплати орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності
Пологівська ДПІ повідомляє. Підпунктом 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності (далі – орендна плата) – обов’язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
Платником орендної плати є орендар земельної ділянки (п. 288.2 ст. 288 ПКУ).
Об’єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду (п. 288.3 ст. 288 ПКУ).
Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (п. 288.1 ст. 288 ПКУ).
Статтею 13 Закону України від 16 жовтня 1998 року № 161-XIV «Про оренду землі» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 161) встановлено, що договір оренди землі – це договір, за яким орендодавець зобов’язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов’язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Відповідно до ст. 15 Закону № 161 істотними умовами договору оренди землі, зокрема, є:
дата укладення та строк дії договору оренди;
орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
При цьому за згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.
Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (п. 288.4 ст. 288 ПКУкодексу).
Згідно з частиною першою ст. 116 Земельного України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III зі змінами та доповненнями (далі – ЗКУ) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених ЗКУ, або за результатами аукціону.
Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125 ЗКУ).
Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» зі змінами та доповненнями (ст. 126 ЗКУ).
Слід зазначити, що орендар земельної ділянки зобов’язаний приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, але не раніше державної реєстрації відповідного права оренди (ст. 25 Закону № 161).
Відповідно до п.п. 15 п. 196 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 зі змінами та доповненнями, на офіційному вебсайтіДержгеокадастру за допомогою технологічних та програмних засобів Державного земельного кадастру оприлюднюються відомості Державного земельного кадастру, зокрема, про державну реєстрацію права оренди (суборенди) земельною ділянкою.
Отже, орендна плата сплачується орендарем з дня державної реєстрації права оренди земельної ділянки, якщо інше не встановлено умовами договору.
Припинення підприємницької діяльності: остання декларація платника єдиного податку
Шановні платники! Пологівська ДПІ нагадує, що згідно з п.п. 2 п. 299.10 ст. 299 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою – підприємцем відповідно до закону – в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення.
У разі припинення платником єдиного податку провадження господарської діяльності податкові зобов’язання із сплати єдиного податку нараховуються такому платнику до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому анульовано реєстрацію за рішенням контролюючого органу на підставі отриманого від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності (абзац перший п. 295.8 ст. 295 ПКУ).
У разі державної реєстрації припинення, зокрема, підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, які є платниками єдиного податку, останнім податковим (звітним) періодом вважається період, у якому відповідним контролюючим органом отримано від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення (п. 294.6 ст. 294 ПКУ).
Слід зазначити, що з 01.04.2021 податкова декларація платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця подається за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 09.12.2020 № 752) (далі – Декларація), у складі якої передбачено подання звітності про нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) до органу ДПС за основним місцем обліку платника єдиного внеску.
Таким чином, фізичні особи, щодо яких до Єдиного державного реєстру внесено запис про припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, подають Декларації востаннє за податковий (звітний) квартал, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності, з наростаючим підсумком з початку року, у строки, визначені підпунктами 49.18.2 та 49.18.8 п. 49.18 ст. 49 ПКУ, протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу або до закінчення такого звітного періоду на який припадає дата ліквідації.
Відповідно до п. 42.6 ст. 42 ПКУ електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом припиняється, зокрема, у випадку наявності в Державному реєстрі інформації про припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця чи незалежної професійної діяльності фізичної особи. Тому, остання Декларація подається особисто (уповноваженою на це особою) або надсилаються поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення.
При цьому фізичні особи, разом з останньою Декларацією подають додаток 1 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» (крім фізичних осіб, які звільняються від сплати за себе єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування відповідно до Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» зі змінами та доповненнями).
2. Платникам податку на прибуток: наслідки надання благодійної допомоги (безоплатної передачі товарів (робіт, послуг)) юридичним особам
Платник податку на прибуток збільшує фінансовий результат до оподаткування при наданні благодійної допомоги чи безоплатному перерахуванні (передачі) коштів, товарів (робіт, послуг) юридичним особам:
- неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій, на суму благодійної допомоги, яка перевищує 4% оподатковуваного прибутку попереднього звітного року;
- особам, що не є платниками податку на прибуток (крім фізичних осіб, які є платниками податку на доходи фізичних осіб),
- платникам податку на прибуток, які оподатковуються за ставкою 0% відповідно до п. 44 підрозд. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ;
- суб’єктам сфери фізичної культури і спорту (згідно з переліком, визначеним п.п. 140.5.14 ст. 140 ПКУ), внесеним до Реєстру, на суму благодійної допомоги, яка перевищує 8% оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.
Це положення не застосовується щодо безоплатно поставлених (переданих) особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, якщо:
1) такі товари на день укладення договору про їх закупівлю були включені до Переліку лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них, що закуповуються за кошти державного бюджету для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров’я, затвердженого КМУ,
2) та такі товари були придбані особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, за рахунок коштів державного бюджету, передбачених для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров’я.
Зазначена норма передбачена п.п. 140.5.9 ст. 140 ПКУ.
Також коригування фінансового результату до оподаткування не здійснюється при наданні благодійної допомоги чи безоплатному перерахуванні (передачі) коштів, товарів (робіт, послуг) на користь юридичних осіб:
- що є платниками податку на прибуток;
- громадським об’єднанням та/або благодійним організаціям та/або центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, та/або іншим центральним органам виконавчої влади, які реалізують державну політику у сферах санітарного та епідемічного благополуччя населення, контролю якості та безпеки лікарських засобів, протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та іншим соціально небезпечним захворюванням, та/або особі, уповноваженій на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, та/або закладам охорони здоров’я державної та/або комунальної власності, та/або структурним підрозділам з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, протягом дії карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) (п. 511 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення»);
- неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру, якщо така допомога підпадає під дію положень п. 33 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ;
- на період проведення антитерористичної операції, щодо сум коштів або вартості спеціальних засобів індивідуального захисту (касок, бронежилетів, виготовлених відповідно до військових стандартів), технічних засобів спостереження, лікарських засобів та медичних виробів, засобів особистої гігієни, продуктів харчування, предметів речового забезпечення, а також інших товарів, виконаних робіт, наданих послуг за переліком, що визначається КМУ які добровільно перераховані (передані) Збройним Силам України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення проведення антитерористичної операції.
Як підприємці сплачують єдиний податок на період щорічної відпустки та лікарняного?
Підприємці - платники єдиного податку першої і другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку:
- протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки,
- а також за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів.
Інформація про період щорічної відпустки і терміни втрати працездатності з обов’язковим додаванням копії листка непрацездатності подається до податкового органу за заявою у довільній формі (п. 295.5 ст. 295, п.п. 298.3.2 ст. 298 Податкового кодексу).
Окремого терміну подання заяви щодо періоду щорічної відпустки та її форми не встановлено.
Але для уникнення порушення терміну сплати авансових платежів доцільно подавати заяву щодо періоду щорічної відпустки до початку відпустки, а заяву щодо терміну втрати працездатності з обов’язковим додаванням копії листка непрацездатності подавати одразу після закінчення лікарняного.
Якщо тривалість відпустки є меншою одного календарного місяця, то звільнення від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця не передбачено.
Нагадаємо, що платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок авансовими внесками не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь звітний період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.
Звертаємо увагу, що платників єдиного податку третьої групи та першої і другої груп, які використовують найманих працівників, на період відпустки не звільнено від сплати єдиного податку.
Отже, підприємці-платники єдиного податку 1 і 2 груп, можуть скористатись нормою щодо звільнення від сплати єдиного податку упродовж одного календарного місяця на рік на час відпустки за умови, якщо вони працюють самостійно та не використовують працю найманих осіб.
Чи повинні самозайняті особи повідомляти податкові органи, про факт сплати за них єдиного внеску роботодавцем?
Контролюючим органам з метою перевірки правильності нарахування, обчислення, повноти і своєчасності сплати єдиного внеску надається доступ до персоніфікованих відомостей про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію) застрахованих осіб, на яку нараховано і з якої сплачено страхові внески (ст. 20 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»).
Отже, фізичні особи – підприємці або особи, які провадять незалежну професійну діяльність, не повинні повідомляти контролюючі органи, що мають основне місце роботи, де за них було сплачено страховий внесок у розмірі не менше мінімального.
Відчуження майна, що перебуває у податковій заставі: коли узгоджувати з податковою
Платник податків зберігає право користування майном, що перебуває у податковій заставі, якщо інше не передбачено законом (п. 92.1 ст. 92 ПКУ).
Платник може відчужувати майно, що перебуває у податковій заставі:
- тільки за згодою контролюючого органу,
- а також у разі, якщо контролюючий орган впродовж десяти днів з моменту отримання від платника податків відповідного звернення не надав йому відповіді щодо надання (ненадання) згоди.
•Якщо в податковій заставі перебуває лише готова продукція, товари та товарні запаси, платник податків може відчужувати таке майно без згоди контролюючого органу:
-за кошти за цінами, що не є меншими за звичайні,
-та за умови, що кошти від такого відчуження будуть направлені в повному обсязі в рахунок виплати заробітної плати, єдиного внеску та/або на погашення податкового боргу.
•У разі відчуження або оренди (лізингу) майна, яке перебуває у податковій заставі, платник податків за згодою контролюючого органу зобов’язаний замінити його іншим майном такої самої або більшої вартості. Зменшення вартості заміненого майна допускається тільки за згодою контролюючого органу за умови часткового погашення податкового боргу (п. 92.2. ст. 92 ПКУ).
У разі здійснення операцій з майном, яке перебуває у податковій заставі, без попередньої згоди контролюючого органу платник податків несе відповідальність відповідно до закону (п. 92.3 ст. 92 ПКУ).
Звільнення від сплати єдиного внеску: які категорії
Звільняються від сплати єдиного внеску за себе:
- фізичні особи – підприємці,
- особи, які провадять незалежну професійну діяльність,
якщо вони отримують пенсію за віком, або за вислугу років, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску тільки добровільно.
Звільняються від сплати єдиного внеску за себе (част. п'ята та шоста ст. 4 Закону №2464):
- особи, які провадять незалежну професійну діяльність, за умови взяття їх на облік як фізичних осіб - підприємців і провадження ними одного виду діяльності одночасно як фізичною особою - підприємцем, так і особою, яка провадить незалежну професійну діяльність;
- особи, які провадять незалежну професійну діяльність та фізичні особи - підприємці, які мають основне місце роботи, за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску.
Скасовується обов'язок сплачувати мінімальний розмір єдиного внеску за місяці, у яких не було отримано доходу (прибутку) для:
- фізичних осіб - підприємців (крім тих, які обрали спрощену систему оподаткування),
- осіб, які провадять незалежну професійну діяльність,
- членів фермерського господарства.
Тобто, для фізичних осіб, які застосовують загальну систему оподаткування, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, та членів фермерського господарства, у разі якщо не отримано дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, самостійне визначення бази нарахування єдиного внеску є виключно правом, а не обов'язком.
Розмір єдиного внеску у 2021 році
Законом України «Про Державний бюджет на 2021 рік» з 1 січня 2021 року встановлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: 6000 гривень, з 1 грудня 2021 року - 6500 гривень.
Отже, у 2021 році розмір мінімальної зарплати буде змінюватися двічі: з 1 січня (6000 грн) та з 1 грудня (6500 грн).
Як наслідок, буде змінюватися мінімальний страховий внесок з єдиного внеску:
• з січня по листопад - 1320 грн. (6000 х 22%);
• за грудень - 1430 грн. (6500 х 22%).
Максимальна сума страхового внеску з 1 січня 2021 року становить - 19800 грн: (максимальна величина бази нарахування єдиного внеску - 15 розмірів мінімальної заробітної плати - (6000 грн х 15 х 22%). З 1 грудня 2021 року максимальна сума страхового внеску складатиме 21450 грн. (6500 грн х 15 х 22%).
Практичні поради щодо подання заяви на застосування спрощеної системи оподаткування
Для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву про застосування спрощеної системи оподаткування (п. 298.1.1 ст. 298 ПКУ).
Заява подається за вибором платника податків, зокрема, засобами електронного зв’язку в електронній формі.
Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.
Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.
Форми Заяви та Розрахунку доходу за попереднiй календарний рiк, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування, затверджені наказом МФУ від 16.07.2019 № 308.
Для надіслання підприємцем заяви про застосування спрощеної системи оподаткування підприємцем:
• в меню «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету обирається рік та місяць, в якому створюється Заява, та з переліку електронних форм обирається Заява за формою F0102003. При цьому за замовчуванням встановлюється орган ДПС за місцем основної реєстрації,
• у запропонованій формі Заяви необхідно заповнити відповідні поля електронного документу, підписати та надіслати, при цьому реєстраційні дані платника податків заповнюються автоматично,
• у разі переходу на єдиний податок (перша-третя група) додатково до Заяви подається розрахунок доходу за попереднiй календарний рiк, що передує року переходу на спрощену систему. Для цього у вкладці «Додатки» обирається опція «Додати» Розрахунок за формою F0102103 та заповнюються обов’язкові поля.
У разі наявності другої квитанції про прийняття електронного документа датою та часом прийняття (реєстрації) електронного документа контролюючим органом вважаються дата та час, зафіксовані у першій квитанції.
Вкладка «Вхідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи» надає доступ до квитанції № 2 щодо приймання та обробки Заяви, надісланої користувачу Електронного кабінету.
Подання Розрахунку для отримання лікарняних в середині кварталу
Наказом МФУ від 13.01.2015 № 4 (у редакції від 15.12.2020 № 773) затверджені:
- Форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску,
- та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску.
Для своєчасного отримання пенсійних та соціальних виплат передбачено Розрахунок з типом «Звітний» як «Довідковий» та додатки до нього, що містять персоніфіковані відомості, з типом «Звітний» як «Довідковий», у якому зазначається інформація щодо матеріального забезпечення, страхових виплат (абз. сьомий п. 1 розд. ІІІ Порядку).
Отже, Розрахунок та додатки до нього з типом «Звітний» як «Довідковий» подаються у разі необхідності призначення поза межами звітного періоду застрахованим особам матеріального забезпечення, або страхових виплат та містять виключно інформацію щодо таких осіб.
Для призначення матеріального забезпечення, страхових виплат – у разі подання Додатка 1 у складі Розрахунку з типом «Звітний» як «Довідковий» для призначення матеріального забезпечення, страхових виплат Додаток 1 має містити відомості для призначення інших соціальних виплат застрахованій особі.
При цьому інформацію щодо осіб, зазначених у Розрахунку з типом «Звітний» як «Довідковий», необхідно також дублювати у Розрахунку за відповідний звітний період.
Терміни подання Розрахунку з типом форми «Довідковий» у разі виходу працівника на пенсію або для отримання лікарняних чинним законодавством не передбачені.
Чи можливо уступити грошове зобов’язання третім особам?
Забороняється будь-яка уступка грошового зобов’язання або податкового боргу платника податків третім особам (п. 87.7 ст. 87 ПКУ).
Положення цього пункту не поширюються на випадки, коли гарантами повного та своєчасного погашення грошових зобов’язань платника податків є інші особи, якщо таке право передбачено ПКУ.
Якщо необхідна інформація про податкову сумлінність бізнес - партнера
На офіційному вебпорталі ДПС (https://tax.gov.ua) оприлюднюється інформація про суб’єктів господарювання, які мають податковий борг, з якою можна ознайомитись за посиланням: Головна/Відкриті дані/Інформація про суб’єктів господарювання, які мають податковий борг.
Також на офіційному вебпорталі ДПС працює електронний сервіс «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера», який розміщено на головній сторінці вебпорталу.
Для перевірки надійності ділового партнера, зокрема, щодо сумлінності у сплаті податків, необхідно ввести відому інформацію в одне з полів або в обидва поля і система здійснить пошук у базах даних, доступних для публічного використання і повідомить про результати пошуку з зазначенням інформації щодо відсутності або наявності боргу у платника податків.
Слід зазначити, що меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету надає платнику податків з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, доступ до своїх особових рахунків із сплати податків, зборів та інших платежів.
Платникам єдиного внеску: чи застосовуються штрафи при коригуванні у додатках 1, 2, 3, 5, 6 до Розрахунку недостовірних даних, що не стосуються сум зарплати та ЄВ
Фінансова і адміністративна відповідальність передбачена за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності про нарахування єдиного внеску (ст. 25 і 26 Закону України від 08.07. 2010 № 2464-У1 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»).
Наказом МФУ від 13.01.2015 № 4 (від 15.12.2020 № 773) затверджені:
- форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску,
- та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску.
Отже, якщо самостійно здійснюється коригування у додатках 1, 2, 3, 5 або 6 до Розрахунку недостовірних відомостей по застрахованій особі, що не стосуються сум нарахованої заробітної плати/доходу та сум єдиного внеску, які використовуються в Державному реєстрі, то фінансові санкції та адміністративна відповідальність за подання недостовірних відомостей, податковими органами не застосовується.
У разі виявлення, за результатами перевірки платника, подання недостовірних відомостей по застрахованій особі, що використовуються в Державному реєстрі, або інших відомостей, передбачених Законом № 2464, фінансові санкції та притягнення до адміністративної відповідальності мають право застосовувати як податкові органи, так і органи Пенсійного фонду України.
Який термін подання заяви у разі добровільної зміни ставки єдиного податку на 3%?
У разі зміни ставки єдиного податку реєстраційна заява за формою № 1-ПДВ платником єдиного податку подається не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку календарного місяця, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку, що передбачає сплату ПДВ.
Зазначена норма передбачена п.п. «б» п.п. 4 ст. 293 ПКУ.
Коли майно платника податків звільняється з податкової застави?
Майно платника податків звільняється з податкової застави з дня:
- отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення суми податкового боргу та/або розстрочених (відстрочених) грошових зобов’язань та процентів за користування розстроченням (відстроченням) в установленому законодавством порядку;
- визнання податкового боргу безнадійним;
- набрання законної сили відповідним рішенням суду про припинення податкової застави у межах процедур, визначених законодавством з питань банкрутства;
- отримання платником внаслідок проведення процедури адміністративного або судового оскарження або в інших випадках, передбачених ст. 55 ПКУ, рішення відповідного органу про визнання протиправними та/або скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов’язання;
- отримання платником податків згоди контролюючого органу на відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, відповідно до ст. 92 ПКУ.
Підставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів є відповідний документ, що засвідчує закінчення будь-якої з подій, визначених п. 93.1 ст. 93 ПКУ.
Зазначена норма передбачена п.п. 93.1.1 - п. 93.1.6 та 93.2 ст. 93 ПКУ.
Платникам єдиного внеску: одночасне уточнення реквізитів та сум нарахованого єдиного внеску
Якщо платнику єдиного внеску поза межами звітного (податкового) періоду необхідно одночасно уточнити інформацію щодо реквізитів та сум нарахованого єдиного внеску застрахованим особам у додатку 1 «Відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам» до Розрахунку, поданого з типом «Звітний» або «Звітний новий», подається Розрахунок з типом «Уточнюючий».
Спочатку у такому Розрахунку з типом «Уточнюючий» проводиться коригування реквізитів, які уточняються на підставі інформації з попередньо поданого Розрахунку з типом «Звітний» або «Звітний новий», а саме:
- для заміни одного помилкового рядка іншим потрібно виключити помилкову інформацію та ввести правильну інформацію, тобто повністю заповнити два рядки, один з яких виключає попередньо внесену інформацію, а другий вносить правильну інформацію (в першому рядку відповідної графи указується «1» – рядок на виключення, а в другому – «0» – рядок на введення).
- потім формується Розрахунок з типом «Уточнюючий» для коригування показників єдиного внеску у порядку, визначеному абзацом шостим п. 6 розд. V Порядку з використанням типів нарахувань 2 та 3.
Отже, якщо у дод. 1 «Відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам» одночасно уточняються реквізити та суми нарахованого єдиного внеску, то:
- подається Розрахунок з типом «Уточнюючий» з Додатком 1, у якому проводиться коригування реквізитів з використанням ознак «1» (рядок на виключення) та «0» (рядок на введення),
- та Розрахунок з типом «Уточнюючий» з Додатком 1, у якому проводиться коригування сум нарахованого єдиного внеску з використанням типів нарахувань 2 та 3.
Зазначене визначено п.п. 7 п. 9, абз. п’ятим п. 6 розд. V «Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску», затвердженого наказом МФУ від 13.01.2015 № 4 (у редакції від 15.12.2020 № 773).
Арешт коштів на рахунку платника податків: які умови?
Арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків (п. 94.4 ст. 94.4 ПКУ).
Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду. Звільнення коштів з-під арешту банк або інша фінансова установа здійснює за рішенням суду (п.п. 94.6.2 ст. 94 ПКУ).
Отже, адміністративний арешт коштів на рахунку платника податків може бути застосовано контролюючим органом виключно на підставі рішення суду.
ГУ ДПС у Запорізькій області інформує
Запорізькі підприємці сплатили до місцевих бюджетів 817 мільйонів гривень
У першому півріччі до місцевих бюджетів регіону надійшло 817 мільйонів гривень єдиного податку.
Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, рівень сплати перевищив минулорічний на 155 мільйонів 379 тисяч гривень або на 23,5 відсотка.
Так, фізичні особи-підприємці спрямували до скарбниць 621 мільйон гривень єдиного податку, суб'єкти господарювання-юридичні особи – 103 мільйони, сільськогосподарські товаровиробники – 93 мільйони гривень.
Представники бізнесу, які працюють за спрощеною системою оподаткування у м. Запоріжжя, направили до бюджету понад 487 мільйонів гривень, мелітопольські та веселівські платники – 79 мільйонів, бердянські та приморські – 57,4 мільйона, оріхівські та гуляйпільські – 27,8 мільйона, пологівські, більмацькі та розівські – 26,4 мільйона, василівські та михайлівські – 25,8 мільйона, Запорізького району – 25,3 мільйона гривень тощо.
На даний час в регіоні зареєстровано майже 674 тисячі платників єдиного податку, серед яких – 52799 фізичних осіб-підприємців, 8869 суб'єктів господарювання-юридичних осіб та 2044 агровиробників.
Нагадаємо, 20 липня – останній день сплати авансових внесків з єдиного податку фізичними особами-підприємцями, які обрали спрощену систему оподаткування І та ІІ груп за липень, а 30 липня – гранична дата сплати юридичними особами за ІІ квартал єдиного податку для платників четвертої групи.
Підписуйтесь на офіційну сторінку ДПС у Facebook: https://www.facebook.com/TaxUkraine.
Запорізькі власники Land Rover, Mercedes-Benz та Porsche сплатили майже три мільйони транспортного податку
За перше півріччя до місцевих бюджетів регіону надійшло 2 мільйони 715 тисяч гривень транспортного податку. Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, суб'єкти господарювання-юридичні особи спрямували 1 мільйон 956 тисяч гривень, фізичні особи – 759 тисяч гривень.
Так, власники елітних автомобілів м. Запоріжжя сплатили 1 мільйон 415 тисяч гривень, оріхівські та гуляйпільські – 355 тисяч, бердянські та приморські – 170 тисяч, мелітопольські та веселівські – 160 тисяч, енергодарські, кам’янсько-дніпровські та великобілозерські – 134 тисячі, пологівські, більмацькі та розівські – 114 тисяч гривень тощо.
Усього в області нараховується близько 160 об'єктів оподаткування "автоподатком". Серед найбільшої кількості платників – поціновувачі таких легковиків, як Land Rover (модель Range Rover), Mercedes-Benz (моделі G63 AMG, AMG GT S), Porsche (модель Panamera), а також Tesla (Model X).
Нагадаємо, ставка платежу складає 25 тисяч гривень на рік. Відповідно до статті 267 Податкового кодексу об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати.
Перелік цих транспортних засобів розміщено на сайті Міністерства економіки України: http://www.me.gov.ua/Vehicles/CalculatePrice?lang=uk-UA.
З прибутків запорізьких компаній державний бюджет отримав 543 мільйони гривень
У першому півріччі запорізькі суб'єкти господарювання перерахували до державного бюджету 543 мільйони гривень податку на прибуток. Порівняно з минулорічним показником надходження збільшились на 130 мільйонів або на 32 відсотки. Про це повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов.
Найбільші суми податку на прибуток спрямували до державної скарбниці компанії і організації обласного центру – 381 мільйон 675 тисяч гривень, мелітопольські та веселівські платники забезпечили 63 мільйони, бердянські і приморські – 36,8 мільйона, вільнянські та новомиколаївські – 14 мільйонів, пологівські, більмацькі та розівські – 11,6 мільйона, токмацькі і чернігівські – 8,7 мільйона, енергодарські, кам’янсько-дніпровські та великобілозерські – 8,3 мільйона тощо.
На даний час в регіоні податок на прибуток сплачують 582 підприємства і підприємця.
Нагадаємо, об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Податкового кодексу України.
З роз'ясненнями та відповідями на актуальні запитання щодо сплати податку на прибуток ви можете ознайомитися на Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі податкової служби за посиланням: https://zir.tax.gov.ua/.
Запорізьким працівникам своєчасно не виплатили понад 100 мільйонів гривень
У Запоріжжі під керівництвом голови Запорізької облдержадміністрації Олександра Старуха пройшло засідання обласної комісії з питань погашення заборгованості із заробітних плат та інших соціальних виплат. Участь у заході взяли заступник начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Олена Щедровська, начальник управління податкового адміністрування фізичних осіб Світлана Баневич, представники органів виконавчої влади, установ, організацій та підприємств.
Станом на 1 липня суб'єкти господарювання регіону мають 104 мільйони 400 тисяч гривень боргів перед своїми працівниками. Зокрема, у червні заборгованість заросла на 12 відсотків.
Більша половина суми невиплаченої заробітної плати припадає на державні підприємства, майже 35 відсотків – це борги приватних компаній, комунальних установ і організацій – близько 13 відсотків.
На засіданні члени комісії проаналізували причини накопичення заборгованості, у тому числі новоутворених боргів на підприємствах комунальної форми власності, а також перспективи їх погашення та оперативного вирішення проблемних питань.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу "InfoTAX".
Запорізька міська координаційна рада оновлює склад та розробляє програму розвитку підприємництва
У Запоріжжі відбулося засідання міської координаційної ради з питань розвитку підприємництва. У її роботі взяли участь заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів міської ради Олександр Константинов, директор департаменту надання адміністративних послуг та розвитку підприємництва Запорізької міської ради Наталя Мила, представники інших органів влади, громадських організацій та бізнесу. Позицію податкової служби під час обговорення представляв заступник начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Руслан Рачинський та фахівці профільних підрозділів.
Учасники засідання розглянули зміни до Положення про міську координаційну раду та обговорили процес переформатування її складу, що дасть можливість долучити нових фахівців і експертів з різних галузей.
Крім того, члени координаційної ради обговорили розробку Програми розвитку малого та середнього підприємництва у м. Запоріжжі на 2022-2025 роки та заходи, які будуть до неї включені.
Також заступник голови Громадської ради при податковій службі Запорізької області Лариса Церетелі представила пропозиції щодо змін в законодавстві, які були напрацьовані Радою з питань сприяння розвитку малого підприємництва при Президентові України. Вони стосуються найбільш дискусійних питань бізнес-середовища, зокрема, щодо податкових новацій, застосування реєстраторів розрахункових операцій, трудових відносин тощо.
До бюджетів запорізьких громад надійшло 4,6 мільярда гривень ПДФО
У першому півріччі до місцевих бюджетів регіону сплачено 4 мільярди 600 мільйонів гривень податку на доходи фізичних осіб. Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, рівень надходжень січня-червня 2020 року перевищено на 713 мільйонів гривень або на 18 відсотків.
Більшу частину податку спрямували до бюджету представники бізнесу та мешканці м. Запоріжжя – 2 мільярди 618,7 мільйона гривень. Енергодарські, кам’янсько-дніпровські та великобілозерські платники забезпечили 532 мільйони, мелітопольські та веселівські – 374 мільйони, бердянські та приморські – 258,6 мільйона, василівські та михайлівські – 212,7 мільйона, пологівські, більмацькі та розівські – 158,6 мільйона, оріхівські та гуляйпільські – 106 мільйонів, вільнянські та новомиколаївські – 102 мільйони тощо.
У структурі надходжень ПДФО переважають оподаткування доходів у вигляді заробітної плати, паїв, дивідендів, грошового забезпечення військовослужбовців, а також сплата податку за результатами декларування підприємців, громадян та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність.
На даний час в області нараховується 44 тисячі платників податку на доходи фізичних осіб.
Нагадаємо, 30 липня – останній день сплати ПДФО від оподаткування доходів, нарахованих у вигляді: процентів на поточний або депозитний банківський рахунок, процентів на вклади члена кредитної спілки, а також податковим агентом податку на доходи фізичних осіб у разі якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується (не надається) платнику податку за червень.
"Перетворювали" секонд-хенд на агропродукцію:
запорізькі податківці викрили схему легалізації доходів підприємствами-експортерами
Фахівці управління боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, Головного управління ДПС у Запорізькій області викрили масштабну схему легалізації коштів на території України, учасниками якої були підприємства-експортери сільськогосподарської продукції та імпортери вживаного одягу.
Експортери сільгосппродукції здійснювали придбання товарів через низку посередників з ознаками фіктивності, які, в свою чергу, перераховували безготівкові кошти на адресу підприємства, що має податкову пільгу зі сплати ПДВ, у якості фінансової допомоги. У подальшому кошти переводились імпортерам вживаного одягу, який фактично реалізовувався за готівкові кошти. Таким чином, отримані готівкові кошти спрямовувались на закупівлю сільгосппродукції. Загальна сума операцій склала близько 30 мільйонів гривень.
Працівники податкової служби упередили протиправне відшкодування з бюджету ПДВ на загальну суму 4,6 мільйона гривень.
Наразі в рамках кримінального провадження за ч.1 ст.205-1, ч.2 ст.222, ч.2 ст.15, ч.4 ст.190 КК України (легалізація доходів, одержаних злочинним шляхом, підроблення документів) співробітники Головного управління ДФС у Запорізькій області проводять слідчі дії
