День української писемності та мови — свято слова, яке єднає українців
27 жовтня Україна відзначає День української писемності та мови — свято духовності, національної єдності, культури і традицій, встановлене Указом Президента України №1241/97 від 9 листопада 1997 року. Цей день приурочено до вшанування пам’яті преподобного Нестора-літописця, послідовника творців слов’янської писемності Кирила і Мефодія, автора першого літописного зведення — «Повісті минулих літ». Саме з його іменем пов’язують початки письмової української мови.
Українська мова — це не просто засіб спілкування. Це — душа народу, його пам’ять, історія, неповторний код, у якому закладено світогляд і національну ідентичність. Протягом століть українське слово переживало періоди піднесення і заборон, але завжди жило в серцях людей, звучало в піснях, думках, літературі.
Писемність на українських землях має тисячолітню традицію. Від перших літописів Київської Русі, від давніх грамот і пергаментів — до сучасного українського слова, що звучить у школах, університетах, медіа, літературі й повсякденному житті.
Кожне покоління українців додає нову сторінку до великої історії нашої мови, продовжуючи ланцюг, який почали давні книжники й літописці.
День української писемності та мови — це день єдності українців у рідному слові.
Однією з найвідоміших традицій є всеукраїнський Радіодиктант національної єдності, який уже понад два десятиліття об’єднує мільйони українців — у школах, університетах, на роботі, вдома і навіть за кордоном.
Це не лише перевірка знань, а символ нашої єдності — адже кожне написане слово українською є підтвердженням любові до Батьківщини.
У сучасному світі мова — це також знак державності, інструмент розвитку, засіб комунікації та культури.
Українська мова — одна з наймелодійніших, найпоетичніших мов світу, якою сьогодні створюють наукові відкриття, художні твори, фільми, пісні, яка звучить у міжнародних організаціях і на сторінках світових медіа.
Бережімо і розвиваймо українське слово!
Говорімо українською в родині, на роботі, у навчальних закладах, у побуті.
Кожне наше слово — це крок до зміцнення національної єдності й самобутності.
Мова — це наш генетичний код, основа державності, душа народу.
Зберігаючи і розвиваючи українське слово, ми утверджуємо свою незалежність, гідність і віру в майбутнє.
День української писемності та мови — це нагода згадати, що любов до рідного слова починається з кожного з нас.
Шануймо й бережімо українську мову — мову, яка єднає Україну!
