Що таке українська національна та громадянська ідентичність?
У світі, де глобалізація стирає кордони, а війна ставить під сумнів саме існування нації, питання української ідентичності набуває особливого значення. Хто ми як українці? Що об’єднує нас незалежно від місця проживання, мови чи віросповідання? У цих пошуках відповідей важливо розрізняти два ключові поняття: національна та громадянська ідентичність.
Національна ідентичність — це про культуру і душу
Українська національна ідентичність формується через спільну історію, мову, традиції, культуру, символи (як-от прапор, герб, гімн), народні пісні, героїчні постаті та національну пам’ять. Це — відчуття належності до українського народу, незалежно від місця проживання.
Національна ідентичність — це коли ти відчуваєш гордість за Шевченка, Лесю Українку, Бандеру, Мазепу чи сучасних захисників на фронті. Це коли ти святкуєш Різдво з колядками, розумієш, чому День Незалежності — це більше, ніж просто вихідний, і коли серце стискається при звуках гімну.
Громадянська ідентичність — це про спільну державу і відповідальність
Громадянська ідентичність — це усвідомлення себе як частини української політичної нації. Вона базується не лише на етнічному походженні, а на приналежності до української держави, спільних правах, законах, обов’язках та цінностях. Ця ідентичність об’єднує людей різного походження, мов, релігій, які визнають Україну своєю Батьківщиною і готові працювати на її благо.
Бути громадянином України — це не тільки мати паспорт. Це означає поважати Конституцію, брати участь у громадському житті, допомагати іншим, підтримувати армію, голосувати на виборах, платити податки і будувати країну разом із мільйонами інших.
Україна — багата національно та культурно держава, і її сила в різноманітті. Людина може бути кримським татарином, євреєм, поляком, вірменином чи угорцем, але відчувати себе українцем у громадянському сенсі. Водночас, українець за національністю може жити за кордоном і не мати громадянства України, але не втрачати зв’язку з рідною культурою.
Справжня єдність досягається тоді, коли національна гордість поєднується з громадянською відповідальністю. Коли ми не тільки любимо Україну, а й діємо задля її розвитку, захисту і майбутнього.
Українська національна ідентичність — це те, ким ми є за своєю культурною суттю. А громадянська — це те, ким ми є як частина українського суспільства та держави. Вони не виключають, а доповнюють одна одну. Сьогодні, коли Україна бореться за своє майбутнє, надзвичайно важливо плекати обидві ідентичності — в собі, у своїх дітях, у своїй громаді.
Тільки разом, з любов’ю до рідного й відповідальністю за спільне, ми зможемо збудувати сильну, вільну і єдину Україну.
