Від пологівських, кам’янських та розівських платників до місцевих бюджетів надійшло понад 37 мільйонів гривень
Протягом січня 2022 року пологівські, кам’янські та розівські платники податків сплатили до місцевих скарбниць 37,4 мільйона гривень, що на 1,6 мільйона або 45 відсотків перевищує показник минулого року. Про це повідомила начальниця Пологівського відділу камеральних перевірок управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків ГУ ДПС у Запорізькій області Світлана Бруй.
Найбільші суми надійшли від сплати податку на доходи фізичних осіб – 22 мільйона гривень, що на 1,7 мільйонів більше рівня минулого року.
Протягом січня п.р. землекористувачі направили до бюджету 4,6 мільйона гривень плати за землю.
Платники єдиного податку з початку року сплатили 9,3 мільйона гривень, у тому числі фізичні особи – підприємці – 2,1 мільйона.
Пологівські, кам’янські та розівські власники нерухомості спрямували до місцевих бюджетів 1,2 мільйона гривень, що на 268 тисяч більше, ніж за січень 2021 року.
Пологівські, кам’янські та розівські власники та користувачі земельних ділянок поповнили місцеві бюджети на 4,6 мільйона гривень плати за землю
За січень 2022 року власники та користувачі земельних ділянок, які перебувають на обліку в Пологівській ДПІ, перерахували до місцевих бюджетів 4,6 мільйона гривень плати за землю.
Як повідомила начальниця Пологівського відділу камеральних перевірок управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків ГУ ДПС у Запорізькій області Світлана Бруй, значну частину надходжень сплатили юридичні особи – 4,2 мільйона. Від фізичних осіб надійшло 415 тисяч гривень плати за землю.
Зокрема, пологівські суб’єкти господарювання за січень п.р. спрямували до місцевого бюджету 2,8 мільйонів, кам’янські землекористувачі – 612 тисяч, розівські – 1,2 мільйона.
Нагадаємо, плата за землю – це обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.
Роз’яснення законодавства
Подання заяв за формами № 1ДР та № 5ДР через Електронний кабінет
Пологівська ДПІ повідомляє, що для подання через Електронний кабінет даних облікової картки фізичної особи – платника податків за формою № 1ДР та заяви про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – ДРФО) за формою № 5ДР необхідно:
1. Увійти до Електронного кабінету, вхід до якого здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.
При цьому доступ до приватної частини Електронного кабінету надається після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису (далі – КЕП), отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, або через Інтегровану систему електронної ідентифікації – idd.gov.ua (MobileID та BankID).
2. Обрати в меню «ЕК для громадян» розділ «Облікова картка фізичної особи – платника податків: форма 1ДР/Заява про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків. Форма 5ДР» та натиснути кнопку «Створити».
Запропоновані форми заяв за ф. № 1ДР та ф. № 5ДР заповнюються з використанням кнопки «Вибір з довідника».
Для приєднання до заяв за формою № 1ДР та формою № 5ДР сканованих копій документів, що посвідчують особу, та інших документів, які підтверджують зміни облікових даних, платнику податків необхідно використати закладку «Додатки» та обрати «Документ довільної форми», який заповнюється наступним чином:
- поля «Назва документу», «Номер документу», «Дата документу» заповнюються згідно з даними документа, що посвідчує особу або документа, який підтверджує зміни облікових даних;
- у графі 2 «Найменування файлу документу» табличної частини за допомогою кнопки «Обзор» обирається відповідна сканована копія документа.
При цьому кожен документ має буди збережено в окремому додатку (формат файлу може бути pdf/jpg із обмеженням розміру не більше 5МБ).
3. Для збереження сканованого документа необхідно натиснути кнопку «Зберегти».
При цьому платник податків самостійно обирає Центр обслуговування платників, де бажає отримати документ, що засвідчує реєстрацію у ДРФО, в електронному вигляді (останній рядок заяв за ф. № 1ДР та ф. № 5ДР).
4. Натиснути кнопку «Підписати» та підписати документ за допомогою КЕП.
5. Натиснути кнопку «Відправити».
Реєстраційний номер облікової картки платника податків надається протягом трьох робочих днів з дня подання фізичною особою заяви за ф. № 1ДР та ф. № 5ДР до контролюючого органу.
Для отримання реєстраційного номера облікової картки платника податків необхідно особисто звернутися до податкового органу, який був самостійно обраний під час заповнення заяв за ф. № 1ДР або ф. № 5ДР та пред’явити паспорт з відміткою про місце реєстрації та, у разі необхідності, документ (довідку) про реєстрацію місця проживання чи перебування.
Відповідальність за порушення ведення обліку товарних запасів
Пологівська ДПІ інформує. Статтею 20 Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами (далі – Закон № 265) визначено, що до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
При цьому, такі вимоги не поширюються на фізичних осіб – підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які здійснюють діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).
Нагадаємо, що відповідно до п. 12 ст. 3 Закону № 265 суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов’язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку.
Згідно з п. 1 розд. II Порядку ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2021 № 496 (далі – Порядок № 496), облік товарних запасів здійснюється фізичними особами – підприємцями, у тому числі платниками єдиного податку (далі – ФОП), шляхом постійного внесення до Форми ведення обліку товарних запасів (далі – Форма обліку), яка визначена додатком до Порядку № 496, інформації про надходження та вибуття товарів на підставі первинних документів, які є невід’ємною частиною такого обліку.
Первинні документи, на підставі яких внесено записи до Форми обліку, є обов’язковими додатками до такої форми. Внесення даних до Форми обліку щодо надходження товарів на підставі первинних документів здійснюється до початку їх реалізації.
Згідно з п. 9 розд. II Порядку № 496 заборонено продаж товарів, на які у місцях продажу таких товарів (господарських об’єктах) відсутні:
1) первинні документи, записи про які внесено до Форми обліку;
2) відповідні записи у Формі обліку про наявні первинні документи;
3) первинні документи і записи у Формі обліку про такі первинні документи.
Форма обліку, первинні документи на товари мають зберігатись у місці продажу (господарському об’єкті) до моменту вибуття останньої одиниці товару, відображеної в таких первинних документах.
Такі документи щомісячно групуються в хронологічному порядку їх відображення у Формі обліку або підшиваються для подальшого зберігання разом із Формою обліку, в якій інформацію про такі документи відображено.
Форма обліку, первинні документи, які підтверджують облік та походження товарів, надаються посадовій особі контролюючого органу на її вимогу під час проведення перевірки. Якщо оригінали первинних документів відсутні у місці продажу, посадовій особі контролюючого органу можуть бути надані копії таких первинних документів з подальшим пред’явленням їх оригіналів до закінчення перевірки (за потреби).
Такі документи надаються особисто ФОП або особою, яка фактично здійснює продаж товарів (надання послуг) та/або розрахункові операції в місці продажу (господарському об’єкті) такої ФОП.
Програмування найменування товарів (послуг) через ПРРО
Пологівська ДПІ повідомляє, що програмування найменування товарів (послуг) через програмний реєстратор розрахункових операцій (ПРРО) здійснюється оператором (касиром) самостійно шляхом додавання таких товарів за допомогою самого програмного забезпечення або за допомогою імпорту раніше підготованого переліку номенклатури, який формується для кожного програмного забезпечення у окремому форматі згідно з інструкцією. Така інструкція додається до того ж архіву, що і програмне забезпечення.
Нагадаємо, що Державна податкова служба України розробила покрокову відеоінструкцію щодо завантаження програмного забезпечення «ПРРО Каса».
З покроковою відеоінструкцією «Як завантажити програмне забезпечення ПРРО Каса» можна ознайомитися на офіційному вебпорталі ДПС за адресою: Головна/БАНЕР/Програмні РРО/Відеоуроки/Як завантажити програмне рішення ПРРО Каса https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/video-lessons/
Витрати на лікування коронавірусної хвороби можна включати до податкової знижки
Пологівська ДПІ звертає увагу, що відповідно до внесених змін до Податкового кодексу України, за результатами 2021 та 2022 років до податкової знижки платника податку в повному обсязі включаються витрати на лікування гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, придбання лікарських засобів та/або виробів медичного призначення, необхідних для лікування гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, відповідно до виписки з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого або витягу з Реєстру медичних записів, записів про направлення та рецептів в електронній системі охорони здоров'я, витрати на вакцинування для профілактики гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, а також витрати на сплату страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), сплачених страховику-резиденту за договорами страхування на випадок захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, такого платника податку та членів його сім'ї першого ступеня споріднення.
Нагадаємо, що для реалізації права на податкову знижку платнику податку необхідно подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи у термін по 31 грудня включно року, наступного за звітним.
Активи, які підлягають одноразовому (спеціальному) добровільному декларуванню
Пологівська ДПІ інформує. Об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бути визначені активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, у тому числі, але не виключно:
а) валютні цінності (банківські метали, крім тих, що не розміщені на рахунках, національна валюта (гривня) та іноземна валюта, крім коштів у готівковій формі, та права грошової вимоги (у тому числі депозит (вклад), кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до іншої фізичної особи;
б) нерухоме майно (земельні ділянки, об’єкти житлової і нежитлової нерухомості).
До нерухомого майна належать також об’єкти незавершеного будівництва, які:
- не прийняті в експлуатацію або право власності на які не зареєстроване в установленому законом порядку, але майнові права на такі об’єкти належать декларанту на праві власності;
- не прийняті в експлуатацію та розташовані на земельних ділянках, що належать декларанту на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або на праві довгострокової оренди або на праві суперфіцію;
в) рухоме майно, у тому числі:
- транспортні засоби та інші самохідні машини і механізми;
- інше цінне рухоме майно (предмети мистецтва та антикваріату, дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння, ювелірні вироби тощо);
г) частки (паї) у майні юридичних осіб або в утвореннях без статусу юридичної особи, інші корпоративні права, майнові права на об’єкти інтелектуальної власності;
ґ) цінні папери та/або фінансові інструменти, визначені законом;
д) права на отримання дивідендів, процентів чи іншої аналогічної майнової вигоди, не пов’язані із правом власності на цінні папери, частки (паї) у майні юридичних осіб та/або в утвореннях без статусу юридичної особи;
е) інші активи фізичної особи, у тому числі майно, банківські метали, що не розміщені на рахунках, пам’ятні банкноти та монети, майнові права, що належать декларанту або з яких декларант отримує чи має право отримувати доходи на підставі договору про управління майном чи іншого аналогічного правочину та не сплачує власнику такого майна частину належного власнику доходу.
Чи потрібен РРО для здійснення роздрібної торгівлі на ринках та ярмарках
Пологівська ДПІ інформує.Суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки без застосування РРО/ПРРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій при здійсненні роздрібної торгівлі на ринках, ярмарках. Виняток становлять розташовані на їх території магазини, кіоски, палатки, павільйони, приміщення контейнерного типу.
При цьому у таких суб’єктів господарювання граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів не повинен перевищувати 500 тис. гривень.
Нагадаємо, що постановою Кабінету Міністрів України (далі – КМУ) від 23 серпня 2000 року № 1336 з урахуванням змін, внесених постановою КМУ від 23 грудня 2021 року № 1359, (далі – Постанова № 1336) затверджено Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій.
Пунктом 2 Постанови № 1336 встановлено, що у разі перевищення граничного розміру річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), застосування РРО та/або програмних РРО є обов’язковим, зокрема, для роздрібної торгівлі на ринках, ярмарках (за винятком розташованих на їх території магазинів, кіосків, палаток, павільйонів, приміщень контейнерного типу).
При цьому, такі суб’єкти господарювання зобов’язані в місячний термін з дати такого перевищення зареєструвати РРО/ПРРО та проводити розрахунки із їх застосуванням.
З 01 січня 2022 року необхідно звітувати за новою формою податкової декларації
Пологівська ДПІ нагадує, що з 01 січня 2022 року розпочалась кампанія декларування, за якою окремі категорії фізичних осіб зобов'язані подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи (податкова декларація) та визначити податкові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб і військового збору або мають право подати податкові декларації для отримання податкової знижки.
Обов’язковому декларуванню підлягають отриманий впродовж 2021 року:
• дохід, з якого при нарахуванні або виплаті податку на доходи фізичних осіб не утримувався, але які не звільнені від оподаткування;
• дохід від особи, яка не є податковим агентом (в тому числі від здачі в оренду власного рухомого чи нерухомого майна, продажу власного майна, продажу власної сільгосппродукції фізичним особам, тощо);
• спадок від осіб, які не є членами сім’ї першого та другого ступеня споріднення та подарунки від осіб, які не є членами сім’ї першого ступеня споріднення;
• дохід від продажу інвестиційних активів;
• іноземний дохід.
Податкову декларацію подає платник податків за місцем своєї податкової адреси в один із таких способів (за вибором):
- засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу;
- надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
- особисто або уповноваженою на це особою.
У разі надсилання податкової декларації поштою, необхідно здійснити таке відправлення не пізніше ніж за п’ять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації, а при поданні податкової декларації в електронній формі – не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає такий граничний строк.
Фізичні особи – платники податків також мають можливість подати податкову декларацію в електронній формі. Щоб подати податкову декларацію в електронному вигляді через Електронний кабінет, платнику необхідно отримати кваліфікований електронний підпис у Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС України або у іншого надавача електронних довірчих послуг.
При направленні податкової декларації засобами електронного зв’язку громадяни можуть скористатися електронним сервісом в Електронному кабінеті, який передбачає часткове автоматичне заповнення податкової декларації на підставі облікових даних платника, відомостей щодо нарахованих (виплачених) доходів, наявних у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків та відомостей щодо об’єктів нерухомого (рухомого) майна.
Звертаємо увагу, що з 01.01.2022 вводиться в дію нова форма податкової декларації, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17 грудня 2020 року № 783.
Чи потрібно новоствореному підприємцю подавати квартальну податкову декларацію про майновий стан і доходи?
Пологівська ДПІ інформує. Фізична особа – підприємець, яка зареєстрована протягом року в установленому законом порядку, або переходить на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, або перейшла із спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, подає податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – декларація) за результатами звітного року, в якому розпочата така діяльність або відбувся перехід на (перехід із) спрощену систему оподаткування, обліку та звітності.
Платники податку розраховують кожного календарного кварталу та сплачують авансові платежі до бюджету до 20 числа місяця, наступного за кожним календарним кварталом (до 20 квітня, до 20 липня і до 20 жовтня). Авансовий платіж за четвертий календарний квартал не розраховується та не сплачується. Це передбачено ст. 177 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями.
Податкову декларацію необхідно подати за звітний (податковий) період, який дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб – підприємців, протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.
Оподаткування спадщини
Пологівська ДПІ нагадує, що оподаткування об’єктів спадщини залежить від ступеня споріднення спадкодавця і спадкоємця та резидентського статусу. Зокрема, за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб оподатковуються об'єкти спадщини, що успадковуються членами сім'ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення.
За ставкою 5 % оподатковується вартість будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями, які не є членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення.
Ставка 18 % застосовується для будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем від спадкодавця – нерезидента, та будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем – нерезидентом від спадкодавця – резидента.
Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, зазначається в річній податковій декларації про майновий стан і доходи, крім спадкоємців, які отримали у спадщину об’єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб.
Отже, фізичні особи, що одержали дохід у вигляді спадщини, який оподатковується за нульовою ставкою податку, не зобов’язані включати вартість такої спадщини до складу загального річного оподатковуваного доходу. Такі фізичні особи можуть не подавати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, але за умови відсутності інших підстав для подання такої декларації.
Фізичні особи, які отримали спадщину, що оподатковується за ставками 5 % та 18 %, зобов'язані включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію про майновий стан і доходи за наслідками звітного податкового року (за 2021 рік – не пізніше 03 травня 2022 року).
Коли підприємці, які одночасно є найманими працівниками, звільняються від сплати єдиного внеску за себе?
Пологівська ДПІ інформує, що фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, які мають основне місце роботи, звільняються від сплати за себе єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску.
Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску за умови самостійного визначення за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску, бази нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», та не менше розміру мінімального страхового внеску.
2. Програмні РРО: дії суб’єкта господарювання при відключенні світла в господарській одиниці
Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон) передбачено можливість роботи ПРРО в режимі офлайн у випадку відсутності зв’язку ПРРО з фіскальним сервером ДПС.
Порядок застосування ПРРО в режимі офлайн встановлено розділом V Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 07.07.2020 за № 635/34918 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» (далі – Порядок № 317).
Слід звернути увагу, що відповідно до статті 5 Закону у разі відсутності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером контролюючого органу облік операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та формування розрахункових документів здійснюються у порядку, встановленому Національним банком України. Отже, згідно з пунктом 6 Порядку № 317 порядок застосування ПРРО в режимі офлайн, визначений розділом V Порядку № 317, не розповсюджується на розрахункові операції з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі.
Платникам податку на прибуток - сільгоспвиробникам: нові норми щодо звільнення від оподаткування з 01.01.2022
Тимчасово, до 1 січня 2027 року, звільнятиметься від оподаткування прибуток сільськогосподарських товаровиробників, які (абз. перший п. 57 підрозд. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ):
1) провадять виключно такі види діяльності
- розведення та вирощування свійської птиці (за виключенням вирощування курей, одержування яєць курей та діяльності інкубаторних станцій з вирощування курей);
- розведення та вирощування перепелів і страусів та виробництво м’яса свійської птиці (за виключенням виробництва м’яса курей, витоплювання жиру курей, забою, оброблення та фасування м’яса курей),
2) здійснюють діяльність з реалізації власно виробленої (вирощеної) продукції, яка перелічена вище (за виключенням м’яса курей).
Якщо платник податку на прибуток є одночасно виробником індиків і курей, такий платник податку не має права застосовувати пільгове оподаткування податком на прибуток.
Зазначений порядок визначений абз. першим п. 57 підрозд. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, з урахуванням змін, внесених Законом України від 30.11.2021 № 1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень».
Реєстрація фізичної особи через Електронний кабінет
На вебсайті ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/fizichnim-osobam/podannya-vidomostey/ розміщено інформаційні матеріали щодо подання відомостей для реєстрації фізичної особи /внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків через Електронний кабінет.
Такий сервіс містить наступну інформацію:
- Порядок формування запиту щодо реєстрації фізичної особи /внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків засобами ІТС «Електронний кабінет»;
- Пам’ятка для заповнення Облікової картки фізичної особи – платника податків для реєстрації в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків;
- Пам’ятка для заповнення Заяви про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків.
Також наведені електронні форми Облікової картки, Заяви про внесення змін та Повідомлення про результати обробки:
• F1314601 – Облікова картка фізичної особи – платника податків - форма №1ДР (для подання в електронному вигляді);
• F1314701 – Заява про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків - форма №5ДР (для подання в електронному вигляді);
• F1414601 – Повідомлення про результати обробки Облікової картки фізичної особи – платника податків - форма №1ДР (при поданні в електронному вигляді);
• F1414701 – Повідомлення про результати обробки Заяви про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків - форма №5ДР (при поданні в електронному вигляді).
Продовжується деклараційна кампанія – 2022
З початку 2022 року стартувала кампанія декларування громадянами доходів, одержаних протягом 2021 року.
Платник податків може обрати зручний для себе спосіб подачі податкової декларації про майновий стан і доходи:
- особисто або уповноваженою на це особою;
- надіслати поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
- засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу.
Для громадян, які зобов’язані подати податкову декларацію граничний термін подання – до 01 травня року, що настає за звітним. Податок на доходи фізичних осіб, зазначений у такій декларації, повинен бути сплачений до 1 серпня року, наступного за звітним.
У разі надсилання декларації поштою платник податку зобов’язаний здійснити таке відправлення не пізніше ніж за п’ять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації, а при поданні податкової декларації в електронній формі - не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає такий граничний строк.
При направленні декларації засобами електронного зв’язку громадяни можуть скористатися електронним сервісом в «Електронному кабінеті», який передбачає часткове автоматичне заповнення декларації на підставі облікових даних платника, відомостей щодо нарахованих (виплачених) доходів, наявних в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків та відомостей щодо об’єктів нерухомого (рухомого) майна.
Нагадуємо, що обов’язок щодо подання декларації у платників податків виникає при отриманні:
- доходів не від податкових агентів (тобто від інших фізичних осіб, які не зареєстровані як самозайняті особи). До таких доходів відносяться, зокрема доходи від надання в оренду рухомого або нерухомого майна іншим фізичним особам; успадкування майна не від членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення, при нотаріальному оформленні спадщини за якими не було сплачено податок на доходи фізичних осіб та військовий збір, тощо;
- доходів від податкових агентів, які не підлягали оподаткуванню при виплаті, але які не звільнені від оподаткування. До таких доходів відноситься, зокрема, дохід у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року, а також інвестиційних доходів;
- іноземного доходу;
- та в інших передбачених Кодексом випадках.
Водночас нагадуємо, що платники податків мають право задекларувати право на податкову знижку, відповідно до статті 166 Податкового кодексу України, шляхом подання декларації до 31.12.2022.
Програмні РРО: робота в режимі офлайн
ПРРО під час роботи в режимі офлайн має забезпечувати постійний контроль, зокрема, щодо:
- відновлення зв’язку ПРРО із фіскальним сервером та перевіряти наявність такого зв’язку перед формуванням кожного розрахункового документа в режимі офлайн;
- дотримання граничних строків застосування режиму офлайн, інформувати особу, яка здійснює розрахункову операцію про залишок часу, протягом якого може тривати режим офлайн, та припинити проведення розрахункових операцій у режимі офлайн у разі досягнення одного із граничних строків (36 годин підряд або 168 годин протягом календарного місяця).
ПРРО має бути автоматично переведений із режиму офлайн у режим онлайн-обміну з фіскальним сервером у момент відновлення зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером.
Час, протягом якого ПРРО перебував у режимі офлайн, підраховується шляхом сумування таких періодів:
- від дати та часу, зазначеного у повідомленні за формою № 4-ПРРО з відміткою «початок переведення ПРРО в режим офлайн», до дати та часу, зазначеного у Повідомленні за формою № 4-ПРРО з відміткою «завершення режиму офлайн»;
- від дати та часу, зазначеного у повідомленні за формою № 4-ПРРО з відміткою «завершення режиму офлайн», до дати та часу, зазначеного у повідомленні за формою № 4-ПРРО з відміткою «початок переведення ПРРО в режим офлайн», якщо в період між такими строками на фіскальному сервері ПРРО не було зареєстровано жодного розрахункового документа в режимі онлайн-обміну.
Програмне рішення ПРРО, працюючи в режимі офлайн, повинно забезпечувати постійний контроль щодо відновлення зв’язку ПРРО з фіскальним сервером та перевіряти наявність зв’язку перед формуванням кожного чека в режимі офлайн.
Зазначений порядок визначений «Порядком реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій», затвердженого наказом МФУ від 23.06.2020 № 317.
Чи оподатковується ПДФО та військовим збором сума допомоги 1000 грн., що надається в рамках Програми «єПідтримка»?
Постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2021 року № 1272 «Деякі питання надання допомоги в рамках Програми «єПідтримка» затверджено Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання допомоги в рамках Програми «єПідтримка», яким визначено механізм використання зазначених бюджетних коштів.
Водночас, бюджетні кошти (допомога) спрямовуються фізичним особам – громадянам України віком від 18 років, яким присвоєно реєстраційний номер облікової картки платника податків, які мають у мобільному додатку Порталу Дія (Дія) сформований сертифікат, що підтверджує отримання повного курсу вакцинації від гострої респіраторної хвороби COVID-19, відповідно до Порядку надання допомоги в рамках Програми «єПідтримка», затвердженого Постановою № 1272.
Мінекономіки відкриває в Казначействі небюджетний рахунок групи 35 (далі – небюджетний рахунок) (п. 4 Порядку);
Казначейство забезпечує відкриття асигнувань загального фонду державного бюджету та на підставі платіжного доручення Мінекономіки перераховує з реєстраційного рахунка загального фонду державного бюджету Мінекономіки суму, на яку відкрито асигнування, на небюджетний рахунок Мінекономіки (п. 5 Порядку).
Оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розд. IV Податкового кодексу України, відповідно до п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 якого до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків не включаються, такі доходи, як сума державної та соціальної матеріальної допомоги, державної допомоги, компенсацій, вартість соціальних послуг та реабілітаційної допомоги (включаючи грошові компенсації особам з інвалідністю, на дітей з інвалідністю при реалізації індивідуальних програм реабілітації осіб з інвалідністю, суми допомоги по вагітності та пологах), винагород і страхових виплат, які отримує платник податку з бюджетів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування та у формі фінансової допомоги особам з інвалідністю з Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю згідно із законом, а також вартість соціальної допомоги в натуральній формі малозабезпеченим сім’ям, що отримана від надавачів соціальних послуг відповідно до Закону України від 17 січня 2019 року № 2671-VІІІ «Про соціальні послуги».
Відповідно до п.п. 1.7 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Прикінцеві положення» ПКУ звільняються від оподаткування збором доходи, що згідно з розд. IV ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у пп. 3 і 4 п. 170.13 прим.1 ст. 170 ПКУ.
Таким чином, оскільки виплата допомоги здійснюється в рамках бюджетної програми «єПідтримка», а також за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті на відповідний рік, то сума такої допомоги не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків, тобто не оподатковується податком на доходи фізичних осіб відповідно до п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 ПКУ і військовим збором згідно з п.п. 1.7 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Прикінцеві положення» ПКУ.
Чи застосовувати РРО/ПРРО в разі сплати на картковий рахунок коштів споживачем за надання дистанційних послуг?
Пунктом. 14 ст. 9 Закону № 265 встановлено пільгу, відповідно до якої, РРО та/або програмний РРО та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.
Тобто у разі проведення суб’єктом господарювання діяльності лише з надання послуг (без реалізації товарів, виконання робіт таким суб’єктам господарювання) та за умови проведення розрахунків за надані послуги виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів, застосування РРО для таких суб’єктів не є обов’язковим.
Декларування 2022. Подання декларації: що необхідно знати?
З початку 2022 року стартувала кампанія декларування громадянами доходів, одержаних протягом 2021 року.
Податкова декларація про майновий стан і доходи в обов’язковому порядку подається при отриманні:
• доходів від особи, яка не є податковим агентом (тобто від інших фізичних осіб, які не зареєстровані як самозайняті особи).
До таких доходів відносяться, зокрема: - доходи від надання в оренду (лізинг) рухомого або нерухомого майна іншим фізичним особам, які не є суб’єктами господарювання; - успадкування майна не від членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення, - при нотаріальному оформленні спадщини за якими не було сплачено податок на доходи фізичних осіб та військовий збір;- тощо;
• доходів від податкових агентів, які не підлягали оподаткуванню при виплаті, але які не звільнені від оподаткування.
До таких доходів відноситься, зокрема: - дохід у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, якщо його сума перевищує 25% однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року.
• доходів від операцій з інвестиційними активами;
• доходів з іноземних джерел;
• від продажу власної продукції тваринництва, якщо їх сума сукупно за рік перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового року);
• від продажу власної сільськогосподарської продукції у разі якщо розмір земельних ділянок перевищує 2 га;
• сум винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) відповідно до умов цивільно-правового договору при отриманні зазначених доходів від фізичних осіб-платників єдиного податку четвертої групи;
• в інших, передбачених Податковим кодексом випадках.
Податкова декларація про майновий стан і доходи подається в такі граничні строки:
- для громадян, які зобов’язані подати податкову декларацію – до 01 травня року, що настає за звітним. Податок на доходи фізичних осіб, зазначений у такій декларації, повинен бути сплачений до 1 серпня року, наступного за звітним.
- для громадян, які мають право на податкову знижку декларація подається по 31 грудня 2022 року (включно).
Наказом МФУ від 17.12.2020 № 783 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року № 859», з 01.01.2022 введено в дію нову форму податкової декларації про майновий стан і доходи.
Нагадуємо про можливість подання декларацій в електронній формі у режимі онлайн через Електронний кабінет платника, вхід до якого здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua або через офіційний вебпортал ДПС.
До якого податкового органу подається декларація з податку на прибуток у разі зміни адміністративного району?
Платник податку на прибуток у разі зміни податкової адреси, пов’язаної зі зміною адміністративного району, подає податкову декларацію з податку на прибуток підприємств та сплачує податок на прибуток за попереднім місцезнаходженням до закінчення поточного бюджетного періоду (календарного року) – до 31 грудня.
Починаючи з наступного бюджетного періоду (з 01 січня наступного року) – за новим місцезнаходженням.
До уваги платників
Головне управління ДПС у Запорізькій області повідомляє, що ДПС України на офіційному вебпорталі опублікувала відповідь на запитання «Чи необхідно подати одноразову (спеціальну) добровільну декларацію, якщо ФО володіє коштами, які розміщенні на депозитному (вкладному) банківському рахунку?"
Ознайомитись з інформацією можна за посиланням: https://bit.ly/3o67XFO
Чи включаються до складу податкової знижки витрати на лікування та придбання лікарських засобів, необхідних для лікування COVID-19?
Відповідно до п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати та/або у вигляді дивідендів, у випадках, визначених ПКУ.
Пунктом 20 підрозд. І розд ХХ «Перехідні положення» ПКУ установлено, що за результатами 2021 та 2022 років при реалізації права на податкову знижку відповідно до положень ст. 166 ПКУ до податкової знижки платника податку на доходи фізичних осіб у звітному податковому році в повному обсязі включаються витрати на лікування гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, придбання лікарських засобів та/або виробів медичного призначення, необхідних для лікування гострої респіраторної хвороби COVID-19, відповідно до виписки з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого або витягу з Реєстру медичних записів, записів про направлення та рецептів в електронній системі охорони здоров’я, витрати на вакцинування для профілактики гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, а також витрати на сплату страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), сплачених страховику-резиденту за договорами страхування на випадок захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, такого платника податку та членів його сім’ї першого ступеня споріднення.
Відповідно до п.п. 166.1.1 п. 166.1 ст. 166 ПКУ платник податку має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.
Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації про майновий стан і доходи, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року.
До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги).
Копії зазначених у п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з податковою декларацією, а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого ПКУ.
У разі якщо відповідні витрати підтверджені електронним розрахунковим документом, платник податків зазначає в податковій декларації лише реквізити електронного розрахункового документа.
Як оподатковуються виплати з 01.01.2022 нерезиденту за послуги з виробництва або розповсюдження реклами про резидента?
Законом України від 03 червня 2021 року № 1525-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо скасування оподаткування доходів, отриманих нерезидентами у вигляді виплати за виробництво та/або розповсюдження реклами, та удосконалення порядку оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання нерезидентами електронних послуг фізичним особам» скасовано з 01.01.2022 норму п.п. 141.4.6 ст. 141 розд. ІІІ Податкового кодексу України, яка передбачала сплату 20 відс. податку на доходи нерезидента за виробництво або розповсюдження реклами.
Такі операції з 01 січня 2022 року оподатковуються за загальними правилами для доходів, отриманих нерезидентом, із джерелом їх походження з України, згідно з вимогами підпунктів 141.4.1 та 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПКУ.
До 01 січня 2022 року резиденти, які здійснювали виплати нерезидентам за виробництво та/або розповсюдження реклами, під час такої виплати сплачували податок за ставкою 20 відс. суми таких виплат за власний рахунок.
Починаючи з 01 січня 2022 року резиденти, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи виплату доходу за виробництво та/або розповсюдження реклами з джерелом його походження з України, керуються вимогами п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ. Виплати нерезидентам за виробництво реклами можуть підпадати під визначення інших доходів від наданих послуг, переданих, виконаних, наданих резиденту від нерезидента згідно з п.п. «к» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ. У такому випадку (якщо виплата згідно з умовами договору не підпадає під визначення інших підпунктів п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ), зазначені виплати не є об’єктом для утримання податку на доходи нерезидента.
Відповідні роз’яснення наведені в Інформаційному листі № 26 «Щодо порядку оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання нерезидентами електронних послуг фізичним особам», розміщеному на офіційному вебпорталі ДПС у рубриці «Листівки та брошури».
До уваги платників
Головне управління ДПС у Запорізькій області повідомляє, що ДПС України на офіційному вебпорталі опублікувала відповідь на запитання «У яких випадках використовуються операції «службове внесення» та «службова видача»?
Ознайомитись з інформацією можна за посиланням: https://bit.ly/3KOnCTT
До уваги платників
Головне управління ДПС у Запорізькій області повідомляє, що ДПС України на офіційному вебпорталі опублікувала відповіді на запитання «Чи має право самозайнята особа скористатися правом на подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації та задекларувати кошти, отримані від здійснення господарської діяльності, які не були задекларовані у податковій декларації та з яких не були сплачені відповідні податки і збори? Чи будуть зазначені кошти під час проведення документальної перевірки вважатися такими з яких сплачені усі податки та збори?»
Ознайомитись з інформацією можна за посиланням: https://bit.ly/3Hes2S0
Використання єдиного рахунку для сплати податків та єдиного внеску
З 1 січня 2021 року сплачувати податки і збори, інші платежі, єдиний внесок можна через єдиний рахунок.
Єдиний рахунок — це рахунок, який платник податків за власним бажанням може відкрити в Казначействі та використовувати для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу з податків та зборів, передбачених ПКУ і єдиного внеску.
Сплата податків і зборів, інших платежів, єдиного внеску через єдиний рахунок дозволяє зменшити:
- затрати часу на формування платіжних доручень,
- кількість формування платіжних доручень,
- кількість помилково сплачених грошових зобов’язань,
- уникнути непорозуміння зі зміною рахунків.
Повідомлення про використання або про відмову від використання єдиного рахунку подається платником податків в електронній формі через Електронний кабінет (п. 351.2 ст. 351 ПКУ).
Платник податків має право повідомити про використання або про відмову від використання єдиного рахунку один раз протягом календарного року.
Використання єдиного рахунку платником податків розпочинається з дня, наступного за днем подання ним повідомлення про використання єдиного рахунку.
ДПС оприлюднено електронну форму такого повідомлення на офіційному вебпорталі ДПС у рубриці Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр форм електронних документів (перелік сервісних запитів).
Так, повідомлення про використання або про відмову від використання єдиного рахунку через Електронний кабінет подається за формою J/F1307001.
На підставі такого повідомлення ДПС не пізніше наступного робочого дня включає такого платника до реєстру платників, які використовують єдиний рахунок.
Під час використання єдиного рахунка для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу з податків і зборів, єдиного внеску та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, платник не має права сплачувати такі кошти на інші рахунки, відкриті Казначейством.
На підставі інформації про рух коштів на єдиному рахунку ДПС відображає кошти в єдиній картці платника у режимі реального часу, але не пізніше наступного робочого дня після отримання інформації від Казначейства.
Слід зазначити, що єдиний рахунок не використовується для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу:
- з ПДВ та акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового (для їх сплати є спеціальні системи електронного адміністрування),
- частини чистого прибутку (доходу) державними та комунальними підприємствами та їхніми об’єднаннями.
ГУ ДПС у Запорізькій області
Запоріжці поповнили бюджети громад на 1,2 мільярда гривень
У січні до місцевих бюджетів регіону надійшло майже 1 мільярд 226 мільйонів гривень податків. Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, порівняно з аналогічним періодом минулого року запоріжці збільшили сплату на 221,5 мільйона гривень або на 22 відсотки.
Понад 836 мільйонів гривень скарбниці отримали у вигляді податку на доходи фізичних осіб. Це на 154 мільйони гривень або на 22,5 відсотка більше січневих находжень 2021 року.
Платники єдиного податку спрямували до бюджетів громад 194 мільйони гривень, що на 45 мільйонів гривень або на 30 відсотків перевищило рівень минулого року. Так, фізичні особи-підприємці забезпечили 126 мільйонів гривень єдиного податку, суб'єкти господарювання-юридичні особи – 19 мільйонів гривень, сільськогосподарські виробники – 48,7 мільйона гривень.
За користування і оренду ділянок до скарбниць перераховано 122,8 мільйона гривень плати за землю, зростання до показника січня 2021 року склало 11 мільйонів гривень або 10 відсотків. Зокрема, компанії і установи направили майже 114 мільйонів гривень, фізичні особи – 9 мільйонів гривень.
Власники об'єктів нерухомого майна сплатили 33,2 мільйона гривень. Це на 8,4 мільйона гривень або на 33,6 відсотка більше, ніж надійшло роком раніше.
Крім того, бюджети регіону отримали 31,2 мільйона гривень акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів, 2,7 мільйона гривень плати за ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами тощо.
Запорізький бізнес спрямував до держбюджету понад півмільярда гривень ПДВ
У січні запорізькі компанії, організації і приватні підприємці сплатили до державного бюджету майже 544 мільйони гривень податку на додану вартість. Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, це на 82,2 мільйона гривень або на 18 відсотків перевищило надходження січня минулого року.
Так, суб'єкти господарювання м. Запоріжжя направили до державної скарбниці 375,4 мільйона гривень, бердянські і приморські – 30,4 мільйона гривень, мелітопольські і веселівські – 30 мільйонів гривень, Запорізького району – 25,4 мільйона гривень, токмацькі і чернігівські – близько 19 мільйонів гривень, вільнянські та новомиколаївські – 17 мільйонів гривень, енергодарські, кам'янсько-дніпровські та великобілозерські – 14,6 мільйона гривень тощо.
На даний час на території регіону зареєстровано більше десяти тисяч платників ПДВ, з яких понад дев'ять тисяч СГД-юридичних осіб та майже тисяча фізичних осіб-підприємців.
Нагадуємо, 21 лютого – останній день подання податкової декларації з податку на додану вартість за січень поточного року.
Скарбниці держави і Запорізького регіону отримали 1,8 мільйона гривень "екоподатку"
У січні запорізькі підприємства сплатили до бюджетів усіх рівнів 1,8 мільйона гривень екологічного податку. У порівнянні із січнем минулого року надходження зросли на 397 тисяч гривень.
Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, до державного бюджету надійшло 925 тисяч гривень, до спецфондів місцевих скарбниць зараховано 885 тисяч гривень.
Найбільші екоплатежі забезпечили компанії м. Запоріжжя – 1 мільйон 62 тисячі гривень, бердянські і приморські суб'єкти господарювання направили 187 тисяч гривень, вільнянські та новомиколаївські – 121 тисячу гривень, мелітопольські і веселівські – 107 тисяч гривень, оріхівські та гуляйпільські – 58 тисяч гривень тощо.
Нагадуємо, сьогодні, 9 лютого, завершується термін подання податкової декларації екологічного податку за ІV квартал 2021 року. А останній день сплати екологічного податку за ІV квартал 2021 року – 21 лютого.
Податкова декларація екологічного податку в електронному вигляді подається за ідентифікаторами форм F0302004 (для фізичних осіб) та J0302004 (для юридичних осіб) разом з додатками:
– Додаток 1 "Розрахунок за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повiтря стацiонарними джерелами забруднення" – за ідентифікатором форми F/J0320104;
– Додаток 2 "Розрахунок за скиди забруднюючих речовин безпосередньо у воднi об’єкти" (F/J0320204);
– Додаток 3 "Розрахунок за розмiщення вiдходiв у спецiально вiдведених для цього мiсцях чи на об’єктах" (F/J0320304);
– Додаток 4 "Розрахунок за утворення радiоактивних вiдходiв (включаючи вже накопиченi)" (F/J0320404);
– Додаток 5 "Розрахунок за утворення радiоактивних вiдходiв i сплачується за придбання джерел(а) iонiзуючого випромiнювання" (F/J0320504);
– Додаток 6 "Розрахунок за тимчасове зберiгання радiоактивних вiдходiв їх виробниками понад установлений особливими умовами лiцензiї строк" (F/J0320604).
Громадська рада нової каденції розпочала роботу при податковій службі Запорізької області
У податковій службі Запорізької області відбулися установчі збори для формування нового складу Громадської ради. Участь у засіданні взяли начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов та керівники громадських організацій регіону, які висловили бажання долучитися до роботи дорадчого органу.
Відкриваючи захід, очільник податкового відомства регіону відзначив, що ефективне впровадження законодавчих новацій і доведення їх до платників можливе завдяки взаємодії та поглибленій співпраці з інститутами громадянського суспільства і представниками бізнесу. Роман Афонов висловив готовність фахівців служби до активного діалогу та побажав учасникам зборів плідної роботи.
До нового складу дорадчого органу увійшли представники 17 громадських організацій. Під час засідання вони обрали керівництво, затвердили структуру та план роботи. За результатами голосування головою Громадської ради обрано керівницю Запорізької обласної організації Всеукраїнської профспілки працівників сфери бухгалтерського обліку та аудиту Світлану Проніну.
Крім того, присутні мали можливість обговорити перебіг одноразового добровільного декларування активів фізичних осіб, щорічної деклараційної кампанії і нововведення законодавства в частині застосування реєстраторів розрахункових операцій і товарного обліку.
Нагадуємо, Громадську раду утворено відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 03.11.2010 № 996 "Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики".
Засідання Ради Запорізької торгово-промислової палати: збалансувати ініціативи регіонального бізнесу і влади
У виставковому центрі "Козак-Палац" відбулося засідання Ради Запорізької торгово-промислової палати. Участь у зустрічі, яку провів президент ЗТПП Володимир Шамілов, взяли очільники органів обласної і міської влади, заступниця начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Олена Щедровська, керівники Запорізької митниці ДМСУ та провідних компаній різних галузей економіки. До обговорення долучилися старший радник по зв'язках з ЄС Торгово-промислової палати Антверпена Люк Ван Луверен, голова Литовської асоціації експортерів продовольства Гедрюс Багушинкас, віцепрезидент Регіональної торгової палати м. Брно Томаш Кубала.
Володимир Шамілов підбив підсумки минулорічної роботи торгово-промислової палати та окреслив стратегію подальшої діяльності, наголосивши на якісній консалтинговій і експертній підтримці бізнесу, створенні ефективного майданчика для комунікацій і спільних ініціатив.
Також на засіданні підсумували фінансово-господарську діяльність, розглянули питання членської бази і внесення змін до статуту ЗТПП.
Окремо мова йшла про запровадження заходів щодо стимулювання розвитку ІТ-індустрії, зокрема, спеціального режиму оподаткування юридичних осіб, які перебуватимуть у статусі резидентів Дія Сіті.
Крім того, учасників проінформовано про перебіг одноразового добровільного декларування активів фізичних осіб, особливостей щорічної деклараційної кампанії та про новації у товарному обліку і розрахункових операціях.
