Інформація ГУ ДПС у Запорізькій області від 06 жовтня 2021 року
Пологівські, більмацькі та розівські платники спрямували до місцевих бюджетів 388 мільйонів гривень
За дев’ять місяців 2021 року пологівські, більмацькі та розівські платники податків перерахували до місцевих бюджетів 388 мільйонів гривень, що на 58 мільйонів гривень більше аналогічного періоду 2020 року. Про це повідомила начальниця Пологівського відділу камеральних перевірок управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків Головного управління ДПС у Запорізькій області Світлана Бруй.
Значні надходження до місцевих скарбниць забезпечує податок на доходи фізичних осіб, його сума склала 275 мільйонів гривень, що перевищує минулорічні показники на 47 мільйонів.
У порівнянні з минулим роком на 4,7 мільйони гривень збільшилась плата за користування землею суб’єктами господарювання і фізичними особами. З початку року землекористувачі направили до бюджету 61 мільйон гривень плати за землю.
Наступним за рівнем надходжень є єдиний податок для суб'єктів малого підприємництва. Платники єдиного податку за дев’ять місяців поточного року сплатили 41 мільйон гривень, що на 3,7 мільйонів більше рівня минулого року.
Власники нерухомості спрямували до місцевих бюджетів майже 6 мільйонів гривень, що на 2 мільйони більше, ніж торік.
Крім того, пологівські, більмацькі та розівські підприємства спрямували 2,5 мільйона гривень рентної плати за використання природних ресурсів, 2 мільйона податку на прибуток та 897 тисяч гривень екологічного податку.
Власники та орендарі пологівських, більмацьких та розівських земель перерахували до місцевих бюджетів понад 61 мільйон гривень
З початку 2021 року надходження від плати за землю до місцевих бюджетів від пологівських, більмацьких та розівських власників та орендарів склали 61,1 мільйон гривень. Як повідомила начальниця Пологівського відділу камеральних перевірок управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків Світлана Бруй, рівень сплати до минулорічних показників зріс на 4,7 мільйона або на 8 відсотків.
Збільшення надходжень в місцеві бюджети стало наслідком проведеної спільної роботи представників податкової служби та органів місцевого самоврядування, а саме: залучення до оподаткування землекористувачів, які використовували земельні ділянки без правовстановлюючих документів, реєстрація нових платників; встановлення фактів використання земельних ділянок не за цільовим призначенням; укладання додаткових договорів до діючих угод оренди.
Найбільші суми забезпечили суб'єкти господарювання-юридичні особи – майже 44,8 мільйонів, що складає понад 73 відсотки від загальних надходжень. Фізичні особи спрямували до бюджету 16,3 мільйонів.
Роз’яснення законодавства
Форми, які застосовуються користувачами програмних РРО
Пологівська ДПІ ГУ ДПс у Запорізькій області повідомляє, що на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланнями:
https://tax.gov.ua/data/material/000/006/58768/Forms_servis_yur.htm,
https://tax.gov.ua/data/material/000/006/58768/Forms_servis_fiz.htm
розміщено форми, які застосовуються користувачами програмних РРО для реєстрації/перереєстрації/скасування реєстрації програмних РРО, а також під час застосування програмних РРО:
- J/F 1316602 Заява про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій. Форма № 1-ПРРО;
- J/F 1316701 Повідомлення про виявлення несправностей програмного реєстратора розрахункових операцій. Форма № 2-ПРРО;
- J/F 1316801 Повідомлення про відкриття зміни програмним реєстратором розрахункових операцій. Форма № 3-ПРРО;
- J/F 1316901 Повідомлення про проведення розрахункових операцій у період відсутності зв’язку між програмним реєстратором розрахункових операцій та фіскальним сервером. Форма № 4-ПРРО;
- J/F 1391801 Повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа (для повідомлень щодо сертифікатів відкритих ключів, які застосовуються в ПРРО).
Інструкції щодо заповнення форм розміщені на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/formi-prro/instruktsii-schodo-zapovnennya-form/ .
Чи є платниками земельного податку за земельні ділянки під багатоквартирними будинками власники квартир у таких будинках?
Пологівська ДПІ нагадує, що платниками земельного податку є власники земельних ділянок та землекористувачі, а об’єктами оподаткування – земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні (статті 269, 270 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).
Власники земельних ділянок – це юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які відповідно до закону набули права власності на землю в Україні, а також територіальні громади та держава щодо земель комунальної та державної власності (п.п. 14.1.34 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Землекористувачі – це юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди (п.п. 14.1.73 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Згідно зі ст. 42 Земельного кодексу України земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками.
Земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку, передаються безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
З урахуванням викладеного, платниками земельного податку за земельні ділянки під багатоквартирними жилими будинками є особи, яким такі земельні ділянки відповідно до норм Земельного кодексу України передаються у постійне користування або у власність: підприємства, установи і організації, що здійснюють управління цими будинками, а також об’єднання власників будинків.
Власники квартир (жилих приміщень) у багатоквартирних жилих будинках не є платниками земельного податку до бюджету за земельні ділянки під такими будинками.
Легалізація заробітної плати – актуальне питання сьогодення
Пологівська ДПІ повідомляє. Дотримання законодавства щодо виплати заробітної плати - актуальна тема сьогодення.
Громадяни повинні вимагати від своїх роботодавців здійснювати виплату заробітної плати відповідно до законодавства - прозоро і чесно, тобто не погоджуватись на виплату заробітної плати в «конвертах». Адже неофіційне працевлаштування позбавляє працівника соціального захисту, оскільки розмір майбутньої пенсії та інших соціальних виплат залежить від страхового стажу та заробітної плати.
Підприємства, установи, організації та фізичні особи-підприємці також повинні поставитися відповідально до цього питання, не порушувати закон, оформляти належним чином трудові відносини зі своїми працівниками. Варто не забувати, що виплата заробітної плати без сплати встановлених податків є грубим порушенням Законів України та передбачає адміністративну і кримінальну відповідальність.
Отже, оформлення на роботу має бути офіційним, а виплата заробітної плати - прозора і відкрита.
Щодо права деклараната після закінчення періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування подати уточнюючу декларацію
Пологівська ДПІ інформує. Відповідно до п.п. 6.3 п. 6 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у період проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування відповідно до підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ декларант має право уточнити інформацію, зазначену у попередньо поданій одноразовій (спеціальній) добровільній декларації (далі – Декларація), виключно шляхом подання нової Декларації у порядку, визначеному підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ ПКУ. При цьому попередньо подана Декларація, інформація з якої уточнюється, вважається анульованою. Після завершення періоду проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування платник податків має право подати уточнюючий розрахунок до раніше поданої Декларації виключно у випадках, передбачених підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ ПКУ.
Згідно з п. 15 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ Декларація підлягає перевірці у спеціальному порядку.
Уточнююча Декларація подається декларантом:
у разі виявлення контролюючим органом за результатами камеральної перевірки арифметичних та логічних помилок у відповідній Декларації, що не призвели до недоплати суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (абзац другий п.п. 15.1 п. 15 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX ПКУ);
у разі виявлення контролюючим органом за результатами камеральної перевірки відповідної Декларації арифметичної помилки, що призвела до недоплати суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (абзац третій п.п. 15.1 п. 15 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX ПКУ);
у разі виявлення контролюючим органом за результатами камеральної перевірки відповідної Декларації арифметичної помилки, що призвела до переплати суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (абзац четвертий п.п. 15.1 п. 15 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX ПКУ);
після подання Декларації з урахуванням положень абзацу першого п. 9 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX ПКУ та протягом періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування декларант може одноразово скористатися правом додаткового розміщення коштів у національній та/або іноземній валюті у готівковій формі та/або банківських металах на спеціальному рахунку (абзац другий п. 9 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX ПКУ).
При цьому в даних випадках уточнююча Декларація подається декларантом за умови подання ним звітної (нової звітної) Декларації до строку закінчення декларування та отримання за результатами проведеної камеральної перевірки повідомлення.
Уточнююча Декларація подається протягом 20 календарних днів з дня отримання такого повідомлення.
Таким чином, уточнююча Декларація після закінчення періоду проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування подається за умови подання декларантом звітної (нової звітної) Декларації до строку закінчення зазначеного декларування та отримання за результатами проведеної камеральної перевірки повідомлення. Інших підстав для подання уточнюючої Декларації після закінчення періоду декларування підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ не передбачено.
Поняття тип ПРРО «Каса самообслуговування» з метою заповнення розд. 4 заяви за ф. № 1-ПРРО
Пологівська ДПІ повідомляє. З метою заповнення розд. 4 «Дані щодо ПРРО» заяви про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за ф. № 1-ПРРО (далі – Заява за ф. № 1-ПРРО), форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547», поняття тип програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) «Каса самообслуговування» означає, що такий ПРРО встановлений на конкретну господарську одиницю та використовується за адресою, зазначеною в реєстраційній Заяві за ф. № 1-ПРРО, при цьому його застосування не передбачає залучення касира (наприклад платіжний термінал).
Щодо права на податкову знижку фізичній особі, яка скористалася умовами молодіжного житлового кредиту
Пологівська ДПІ інформує. Згідно з п.п. 166.3.1 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755 – VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, такі фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати, зокрема, як частина суми процентів, сплачених цим платником за користування іпотечним житловим кредитом, що визначається відповідно до ст. 175 ПКУ.
Так, платник податку – резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року (п. 175.1 ст. 175 ПКУ). Тобто, повернення податку на доходи фізичних осіб може здійснюватися лише в межах сум, які фактично надійшли до бюджету від конкретного платника податку у звітному році.
Таким чином, якщо умовами молодіжного житлового кредиту передбачено повну або часткову компенсацію за рахунок бюджетних коштів відсотків за таким кредитом, то претендувати на податкову знижку одержувач такого молодіжного кредиту може тільки в частині особисто сплачених ним процентів, але при дотриманні інших умов, виконання яких є обов’язковим для отримання права на податкову знижку. При повній компенсації процентів за кредитом за рахунок бюджетних коштів платник податку не має законодавчих підстав на податкову знижку за таким кредитним договором.
З 01 серпня 2021 року діють нові вимоги до форми та змісту розрахункових документів, які формують РРО та/або ПРРО
Пологівська ДПІ нагадує, що з 01 серпня 2021 року діють нові вимоги до форми та змісту розрахункових документів, які формують реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі - РРО та/або ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Зміни до форми та змісту розрахункових документів (чеків РРО/ПРРО) з 01.08.2021 року стосуються обов’язкової наявності в них QR-коду (за наявності).
QR-код є обов’язковим для ПРРО та РРО, що внесені до Державного реєстру після 01.08.2020, та для РРО, які можуть бути доопрацьовані їх виробниками.
У той же час, у разі неможливості доопрацювання належним чином зареєстрованих РРО, які вже перебувають в експлуатації, вони можуть використовуватись суб’єктами господарювання до завершення строку, визначеного нормативно-правовими документами щодо ведення Державного реєстру, з обов’язковим переведенням таких РРО до другої частини Державного реєстру як таких, що не дозволені до первинної реєстрації.
Зазначений виняток не стосується ПРРО.
Також, з 01 серпня 2020 року реєстратори розрахункових операцій, версії програмного забезпечення яких не дозволяють виконувати оновлені вимоги щодо форми та змісту розрахункових документів, які вступили в силу та стали обов’язковими до виконання з 01 серпня 2021 року, не допускаються до включення до Державного реєстру.
Який алгоритм дій подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації через вебпортал ДПС?
Пологівська ДПІ інформує. Фізичній особі для подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі–Декларація) через вебпортал ДПС необхідно увійти до Електронного кабінету, вхід до якого здійснюється за адресою https://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС. Вхід до приватної частини Електронного кабiнету через офіційний вебпортал ДПС ініціюється користувачем кнопкою «Вхід» у правому кутку верхньої горизонтальної навігаційної панелі.
Для входу до приватної частини Електронного кабiнету користувачу необхідно:
1. В полі «Оберіть АЦСК» обрати АЦСК, що сертифікував цей ключ, відкрити файл ключа кнопкою «Обрати», ввести пароль ключа у полі «Пароль захисту ключа», та натиснути кнопку «Зчитати». Кнопка «Увійти» активується після зчитування даних сертифікату ключа;
2. Обрати меню «ЕК для громадян», розділ «Одноразова (спеціальна) добровільна декларація» та натиснути кнопку «Створити»;
3. У запропонованій формі Декларації персональні дані підтягуються автоматично, але їх потрібно перевірити, та у разі наявності в таких даних помилок – виправити їх;
4. Заповнити необхідні розділи та поля Декларації. При цьому для відображення інформації щодо вартості активів у розд. III – IX Декларації необхідно скористатися кнопкою «+»;
5. Після того, як всі дані внесені, зберегти Декларацію шляхом натискання кнопок «Зберегти» та «Закрити»;
6. Виділити рядок із створеною Декларацією, натиснути кнопку «Підписати» та підписати за допомогою КЕП (у спливаючому вікні здійснити дії аналогічно для входу до приватної частини Електронного кабінету) натиснути «Підписати»;
7. Виділити рядок із підписаною Декларацією та натиснути кнопку «Відправити».
Слід зазначити, що переглянути відправлену Декларацію можливо у меню «Перегляд звітності».
Як погашуються грошові зобов’язання (податковий борг) у разі реорганізації платника?
Пологівська ДПІ інформує, що порядок погашення грошових зобов’язань або податкового боргу у разі реорганізації платника податків визначено статтею 98 Податкового кодексу України та розділом V Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України.
Так, відповідно до п. 98.2 ст. 98 Податкового кодексу у разі якщо власник платника податків або уповноважений ним орган приймає рішення про реорганізацію такого платника податків, грошові зобов’язання чи податковий борг підлягає врегулюванню в такому порядку:
- якщо реорганізація здійснюється шляхом зміни найменування, організаційно-правового статусу або місця реєстрації платника податків, після реорганізації він набуває усіх прав і обов’язків щодо погашення грошових зобов’язань чи податкового боргу, які виникли до його реорганізації;
- якщо реорганізація здійснюється шляхом об’єднання двох або більше платників податків в одного платника податків з ліквідацією платників податків, що об’єдналися, об’єднаний платник податків набуває усіх прав і обов’язків щодо погашення грошових зобов’язань чи податкового боргу всіх платників податків, що об’єдналися;
- якщо реорганізація здійснюється шляхом поділу платника податків на дві або більше особи з ліквідацією такого платника податків, що розподіляється, усі платники податків, які виникнуть після такої реорганізації, набувають усіх прав і обов’язків щодо погашення грошових зобов’язань чи податкового боргу, який виник до такої реорганізації;
- у разі передачі в оренду чи концесію цілісного майнового комплексу державного або комунального підприємства платник податків – орендар чи концесіонер після прийняття цілісного майнового комплексу державного або комунального підприємства в оренду чи концесію набуває усіх прав і обов’язків щодо погашення грошових зобов’язань чи податкового боргу, які виникли у державного або комунального підприємства до передачі цілісного майнового комплексу в оренду чи концесію.
Зазначені зобов’язання чи борг розподіляються між новоутвореними платниками податків пропорційно часткам балансової вартості майна, отриманого ними у процесі реорганізації згідно з розподільним балансом.
У разі якщо одна чи більше новоутворених осіб не є платниками податків, щодо яких виникли грошові зобов’язання або борг платника податків, який був реорганізований, зазначені грошові зобов’язання чи податковий борг повністю розподіляються між особами, що є платниками таких податків, пропорційно часткам отриманого ними майна, без урахування майна, наданого особам, що не є платниками таких податків.
Крім того, відповідно до п. 5.3 Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) платників податків, при реорганізації платника податків, пов’язаній з утворенням нової юридичної особи, за платником, що реорганізується, зберігається право на отримане ним до такої реорганізації розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу), у разі якщо до новоствореної юридичної особи переходять відповідні права та обов’язки платника, що реорганізується.
При реорганізації платника, пов’язаній з утворенням нової юридичної особи, для відображення залишку розстрочення (відстрочення) в інформаційній системі новоствореної юридичної особи у чинних договорах за заявою платника змінюється сторона договору (вноситься нове найменування та інші реквізити).
Реорганізація платника податків не змінює строків погашення грошових зобов’язань або податкового боргу платниками податків, утвореними у результаті такої реорганізації.
Враховуючи зазначене, підстави для зупинення або відстрочення стягнення податкового боргу платника податків, який реорганізується, відсутні. Податковим кодексом не передбачено підстав для зупинення або відстрочення стягнення податкового боргу платника податків, який реорганізується, оскільки згідно з п. 98.7 ст. 98 Кодексу реорганізація платника податків не змінює строків погашення грошових зобов’язань або податкового боргу платниками податків, утвореними у результаті такої реорганізації.
Електронний сервіс «Реєстр платників єдиного податку» розміщений у Електронному кабінеті
Пологівська ДПІ інформує, що за допомогою сервісу Електронний кабінет, розміщеного на офіційному вебпорталі ДПС (https://cabinet.tax.gov.ua), платники податків мають доступ, зокрема до сервісу «Реєстр платників єдиного податку».
Доступ забезпечено у відкритій та у приватній частинах Електронного кабiнету. Робота у приватній частині здійснюється з використанням електронного цифрового підпису (кваліфікованого електронного підпису), що сертифікований у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.
Щоб перевірити дані, зокрема, про дату (період) обрання або переходу платника податків на спрощену систему оподаткування, або дату виключення його з реєстру платників єдиного податку, достатньо здійснити пошук за податковим номером (серією та номером паспорта) або найменуванням/ПІБ платника податків.
Інформація про юридичних осіб - платників єдиного податку ІУ групи у відкритій та приватній частинах Електронного кабінету відсутня.
Дані про юридичних осіб - платників єдиного податку ІУ групи оприлюднюються на офіційному вебпорталі ДПС окремим файлом від основного Реєстру платників єдиного податку у форматі xlsx за посиланням: Головна/Відкриті дані/Рєстр платників єдиного податку.
У даному реєстрі не зазначається ставка єдиного податку для платників ІУ групи (юридичних осіб), оскільки пунктом 293.9 статті 293 Податкового кодексу України визначено, що ставка єдиного податку встановлюється залежно від категорії (типу) земель, їх розташування.
Особливості визначення ліквідних активів для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування
Пологівська ДПІ нагадує, що з 01 вересня 2021 року до 01 вересня 2022 року триває одноразове (спеціальне) добровільне декларування, яке передбачає сплату збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування.
Підпунктом 14.1.281 п. 4.1 ст.14 Податкового кодексу України визначено, що грошові активи фізичної особи для цілей підрозд. 9 прим 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ - це кошти у національній та іноземній валютах, розміщені на рахунках в українських та іноземних банках, грошові внески до кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ, права грошової вимоги (у тому числі кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до фізичної особи, а також активи у банківських металах, пам’ятні банкноти та монети, електронні гроші.
Термін «електронні гроші» – це одиниці вартості, які зберігаються на електронному пристрої, приймаються як засіб платежу іншими особами, ніж особа, яка їх випускає, і є грошовим зобов’язанням цієї особи, що виконується в готівковій або безготівковій формі - визначення наведене у Законі України від 05.04.2001 «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні.
Відповідно до Положення про електронні гроші в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04.11.2010 №481 із змінами та доповненнями, обіг електронних грошей регулюється відповідним положенням, затвердженим Національним банком України..
Визначення «грошові активи фізичної особи» для цілей підрозд. 9 прим 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ не охоплює «віртуальні активи», визначення яких наведено у Законі України від 06.12.2019 № 361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», підпунктом 13 п. 1 розд. І якого визначено, що віртуальні активи – це віртуальний актив – цифрове вираження вартості, яким можна торгувати у цифровому форматі або переказувати і яке може використовуватися для платіжних або інвестиційних цілей.
Подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації через Електронний кабiнет ДПС
Пологівська ДПІ нагадує, що у період з 01 вересня 2021 року до 01 вересня 2022 року триває одноразове (спеціальне) добровільне декларування, яке передбачає сплату збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування.
Форму Декларації та Порядок подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації затверджено наказом Міністерства фінансів України від 02.08.2021 № 439.
Вказана Декларація подається безпосередньо декларантом до контролюючого органу, в електронній формі.
Звертаємо увагу, що платник податків стає користувачем Електронного кабінету та набуває право, зокрема, подавати звітність в електронній формі після проходження в електронному кабінеті електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису (далі – КЕП) з дотриманням вимог Закону України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» із змінами та доповненнями та Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» із змінами та доповненнями або тих сервісів ідентифікації, використання яких дозволяється методологом Електронного кабінету.
Фізичній особі для подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація) через вебпортал ДПС необхідно:
1. Увійти до Електронного кабінету, вхід до якого здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС. Вхід до приватної частини Електронного кабiнету через офіційний вебпортал ДПС ініціюється користувачем кнопкою «Вхід» у правому кутку верхньої горизонтальної навігаційної панелі.
Для входу до приватної частини Електронного кабiнету користувачу необхідно в полі «Оберіть АЦСК» обрати АЦСК, що сертифікував цей ключ, відкрити файл ключа кнопкою «Обрати», ввести пароль ключа у полі «Пароль захисту ключа», та натиснути кнопку «Зчитати». Кнопка «Увійти» активується після зчитування даних сертифікату ключа;
2. Обрати меню «ЕК для громадян», розділ «Одноразова (спеціальна) добровільна декларація» та натиснути кнопку «Створити»;
3. У запропонованій формі Декларації персональні дані підтягуються автоматично, але їх потрібно перевірити, та у разі наявності в таких даних помилок – виправити їх;
4. Заповнити необхідні розділи та поля Декларації. При цьому для відображення інформації щодо вартості активів у розд. III – IX Декларації необхідно скористатися кнопкою «+»;
5. Після того, як всі дані внесені, зберегти Декларацію шляхом натискання кнопок «Зберегти» та «Закрити»;
6. Виділити рядок із створеною Декларацією, натиснути кнопку «Підписати» та підписати за допомогою КЕП (у спливаючому вікні здійснити дії аналогічно для входу до приватної частини Електронного кабінету) натиснути «Підписати»;
7. Виділити рядок із підписаною Декларацією та натиснути кнопку «Відправити».
Відправлену Декларацію можна переглянути у меню «Перегляд звітності».
2. Одноразове (спеціальне) добровільне декларування: наслідки неподання декларації
Одноразове (спеціальне) декларування, передбачене підрозд. 94 розд. ХХ ПКУ, є добровільним.
Разом із тим, якщо особа, яка має право на одноразове (спеціальне) декларування не скористується ним (тобто не подасть декларацію), така особа буде вважатися такою, що повідомила контролюючий орган про те, що станом на 31 серпня 2022 року (дату завершення періоду проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування):
- у власності такої фізичної особи відсутні активи, одержані (набуті) за рахунок доходів, з яких не сплачено або сплачено не в повному обсязі податки і збори відповідно до податкового законодавства на момент нарахування (отримання) таких доходів, та/або
- про те, що склад та обсяг таких активів (тобто активів, одержаних (набутих) за рахунок доходів, з яких не сплачено або сплачено не в повному обсязі податки і збори відповідно до податкового законодавства на момент нарахування (отримання) таких доходів) у власності такої фізичної особи перебуває в межах, визначених абз. п'ятим п. 3 підрозд. 94 розділу ХХ ПКУ (тобто активів щодо яких не здійснюється нарахування та сплата збору).
Детальніше з порядком одноразового (спеціального) добровільного декларування можна ознайомитися за посиланням: https://tax.gov.ua/baneryi/odnorazove-dobrovilne-deklaruvannya.
У підприємства відсутній дозвіл на спеціальне водокористування: як сплачувати рентну плату?
За відсутності у водокористувача дозволу на спеціальне водокористування із встановленими в ньому лімітами використання води рентна плата справляється за весь обсяг використаної води, що підлягає оплаті як за понадлімітне використання (п.п. 255.11.15 ст. 255 ПКУ).
За понадлімітне використання води рентна плата обчислюється за кожним джерелом водопостачання окремо згідно з установленими ставками рентної плати та коефіцієнтами (п.п. 255.11.14 ст. 255 ПКУ).
У разі перевищення водокористувачами встановленого річного ліміту використання води рентна плата обчислюється і сплачується у п’ятикратному розмірі виходячи з фактичних обсягів використаної води понад встановлений ліміт використання води, ставок рентної плати та коефіцієнтів (п.п. 255.11.13 ст. 255 ПКУ).
Чи сплачувати екологічний податок, якщо за навності дозволу на розміщення відходів, їх не утилізують?
Платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються розміщення відходів (крім розміщення окремих видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання) (п.п. 240.1.3 ст. 240 РКУ).
Об’єктом та базою оподаткування, що справляється за розміщення відходів, є обсяги та види (класи) розміщених відходів, крім обсягів та видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання (п.п. 242.1.3 ст. 242 ПКУ).
Суб’єкти господарювання, які розміщують на власних територіях (об’єктах) виключно відходи як вторинну сировину, не є платниками податку за розміщення відходів (п. 240.5 ст. 240 ПКУ).
Отже, суб’єкт господарювання, який має дозвіл на розміщення відходів, укладений договір на їх видалення чи утилізацію, однак на кінець звітного періоду (кварталу) не передає такі відходи на видалення чи утилізацію, то він не є платником екологічного податку за умови, що такий договір укладено з підприємством, яке має дозвільні документи на поводження з відходами, що передаються йому на утилізацію чи постійне перебування або захоронення у спеціально відведених для цього місцях чи об’єктах, відповідно до встановлених в договорі термінів.
Суб’єкт господарювання, який має дозвіл на розміщення відходів, а також укладений договір на видалення чи утилізацію відходів, інших ніж визначено дозволом, то він є платником екологічного податку в частині відходів, які не визначені договором.
Підприємство - єдинник 3-ї групи має у власності ділянку, де здійснює будівництво: чи сплачувати земельний податок?
Платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, а об’єктами оподаткування – земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності (ст.cт. 269, 270 ПКУ).
Платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на майно в частині земельного податку:
- за земельні ділянки, що використовуються платниками єдиного податку 3-ї групи для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм, позичку)) (п.п. 4 п. 297.1 ст. 297 ПКУ).
Тобто, у разі здійснення будівництва (в тому числі виробничих об’єктів), юридична особа не використовує у господарській діяльності свої земельні ділянки. Відповідно не виконуються умови, які звільняють платника єдиного податку від сплати земельного податку.
Отже, юридична особа – платник єдиного податку 3-ї групи, що є власником земельної ділянки, на якій здійснюється будівництво, сплачує земельний податок на загальних підставах.
Чи включається до складу доходу підприємця безоплатно отримані товари?
Об’єктом оподаткування підприємця на загальній системі оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) i документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такого підприємця (п. 177.2 ст. 177 ПКУ).
До складу загального оподатковуваного доходу зараховується виручка, що надійшла фізичній особі - підприємцю як в грошовій, так і в натуральній формі, а саме:
- виручка у вигляді безготівкових грошових коштів, що надійшли на банківський рахунок чи в готівковій формі безпосередньо підприємцю чи його працівникам на місці здійснення розрахунків (в т.ч. відсотки банку);
- виручка в натуральній (негрошовій формі);
- суми штрафів і пені, отримані від інших суб’єктів підприємництва за договорами цивільно-правового характеру за порушення умов договорів та інші доходи, які пов’язані із здійсненням підприємницької діяльності.
Продаж (реалізація) товарів – це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів (п.п. 14.1.202 ст. 14 ПКУ).
Отже, підприємець включає до складу загального оподатковуваного доходу вартість безоплатно отриманих товарів по даті їх реалізації за ціною, визначеною на рівні не нижче звичайної ціни.
Звичайна ціна - це ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено ПКУ. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін (п.п. 14.1.71 ст. 14 ПКУ).
Звичайні ціни визначаються у порядку, визначеному ст. 39 ПКУ.
Програмні РРО: відкриття касиром робочої зміни
При застосуванні програмних РРО відкриття робочої зміни особою, яка здійснює розрахункові операції, відбувається на підставі Повідомлення про відкриття зміни ПРРО (форма № 3-ПРРО, J1316801), закриття робочої зміни здійснюється на підставі Z-звіту.
При виконанні входу касиром на програмному РРО відбувається перевірка всіх доступних господарський одиниць та програмного РРО для такого касира за його ідентифікатором ключа суб’єкта, інформацію про який суб’єктом господарювання було подано до контролюючого органу в Повідомленні про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа за ідентифікатором форми J/F1391801.
При цьому необхідно вказувати ідентифікатор ключа суб’єкта з сертифікату, який використовується для підпису, а не шифрування.
Під час відкриття робочої зміни повідомлення «Відсутні господарські одиниці» може надходити у разі якщо:
- ідентифікатор ключа суб’єкта взято з сертифікату який використовується для шифрування;
- в Повідомленні J/F1391801 вказано значення, що не відповідає ідентифікатору ключа суб’єкта з сертифікату;
- суб’єктом господарювання подано Повідомлення про виявлення несправностей програмного РРО за формою № 2-ПРРО (яким блокується програмний РРО до моменту подання Заяви про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО з позначкою «відновлення роботи»);
- суб’єкт господарювання подав Повідомлення J/F1391801 з типом підпису «припинення роботи» для такого касира.
Отже, якщо на зареєстрованому програмному РРО, під час відкриття робочої зміни, надходить повідомлення «Відсутні господарські одиниці», то суб’єкту господарювання необхідно перевірити правильність подання даних про касира та програмний РРО.
Одноразове (спеціальне) добровільне декларування: у який термін сплачувати збір?
Сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування здійснюється декларантом протягом 30 календарних днів з дати подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.
У разі вибору декларантом у межах одноразового (спеціального) добровільного декларування ставки збору, що передбачає сплату такого платежу трьома рівними частинами, сплата здійснюється:
- першого платежу - протягом 30 календарних днів з дати подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації;
- другого платежу - до 1 листопада 2023 року;
- третього платежу - до 1 листопада 2024 року.
У разі подання декларантом уточнюючої одноразової (спеціальної) добровільної декларації:
- якщо сума збору, визначена в уточнюючій декларації, є меншою за суму збору, сплачену на підставі попередньо поданої декларації, то повернення надміру сплаченої суми збору здійснюється у порядку, визначеному ст. 43 ПКУ;
- якщо сума збору, визначена в уточнюючій декларації, є більшою за суму збору, сплачену на підставі попередньо поданої декларації, то декларант, який подав відповідну декларацію, зобов’язаний сплатити недоплату збору в розмірі такої різниці протягом 30 календарних днів з дати подання уточнюючої декларації.
У разі несплати або сплати в неповному обсязі суми збору, зазначеної в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації, у встановлений строк, така декларація вважається неподаною та на декларанта не поширюються державні гарантії та звільнення від відповідальності.
Детальніше з порядком одноразового (спеціального) добровільного декларування можна ознайомитися за посиланням: https://tax.gov.ua/baneryi/odnorazove-dobrovilne-deklaruvannya.
ДПС України на офіційному вебпорталі у банері «Одноразове добровільне декларування» розміщено приклади заповнення одноразової (спеціальної) добровільної декларації.
Ознайомитись з інформацією можна за посиланням: https://bit.ly/3DqKQvB
Підприємець на загальній системі: заповнення форми обліку доходів і витрат
Об'єктом оподаткування підприємця на загальній системі оподаткування є чистий оподаткований дохід, тобто різниця між загальним оподаткованим доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такого підприємця (п. 177.2 ст. 177 ПКУ).
Підприємці зобов'язані вести облік доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет (177.10 ст. 177 ПКУ).
Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами - підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядок її ведення затверджені наказом МФУ від 13.05.2021 N№261.
На підставі первинних документів за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід / понесено витрати, здійснюються записи про отримані доходи та документально підтверджені витрати (п. 1 розд. I Порядку № 261).
У графі 11 Типової форми зазначається сума чистого оподаткованого доходу, яка розраховується як різниця між загальною сумою отриманого доходу, яка підлягає декларуванню (графа 4), та сумою документально підтверджених витрат, пов'язаних з господарською діяльністю або провадженням незалежної професійної діяльності (графи 6, 7, 8, 9, 10).
Платникам екологічного податку: заповнення коду органу місцевого самоврядування за КОАТУУ в декларації
Оновлений довідник місцевих бюджетів на базі змінених кодів Класифікатора об'єктів адміністративно-територіального устрою України (КОАТУУ), затверджено наказом Мінфіну від 10.12.2020 № 756 «Про внесення змін до довідника місцевих бюджетів», а реквізити казначейських рахунків для громад розміщено на офіційних сайтах територіальних органів ДПС.
Заповнення податкової звітності з екологічного податку передбачає відображення відповідних показників.
Так, у податковій декларації екологічного податку, затвердженої наказом МФУ від 17.08.2015 № 715 «Про затвердження форми Податкової декларації екологічного податку»:
- у рядку 7 рядка 2 «Код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ» Декларації № 715 зазначається код КОАТУУ за місцезнаходженням контролюючого органу, у якому платник перебуває на обліку як платник екологічного податку;
- у рядку 3.1 рядка 3 «Код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ за місцем обліку платника» додатків 1 – 3 до Декларації № 715 зазначається код КОАТТУ територіальної громади, визначений у Розпорядженнях та Наказі, у якій платник перебуває на обліку як платник екологічного податку;
- у рядку 3.2 рядка 2 «Код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ за місцем розташування джерела забруднення» додатків 1 – 3 до Декларації № 715 зазначається код КОАТУУ за місцем розміщення стаціонарних джерел забруднення, здійснення скидів у водні об’єкти, розміщення відходів відповідно.
В Декларації зазначатися має код органу самоврядування, а не територіально-адміністративної одиниці (населеного пункту), який є адміністративним центром новоствореної територіальної громади.
Єдиний внесок: якщо єдинник не подав звітність (форма Д5 (річна)) за періоди до 01.01.2021 року
Починаючи з 01.01.2021 року звітність про нарахування єдиного внеску подається у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку) до контролюючого органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки та порядку, встановлені ПКУ (п. 4 частини другої ст. 6 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»).
Підприємці – платники єдиного податку першої – третьої груп подають звітність про нарахування єдиного внеску у складі податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця за формою, затвердженою наказом МФУ від 19.06.2015 №578 (у редакції від 09.12.2020 №752):
- додаток 1 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску», який є її невід’ємною частиною.
Декларація за оновленою формою, подається починаючи зі звітних податкових періодів 2021 року (п. 2 Наказу № 752).
Тобто, починаючи зі звітних податкових періодів 2021 року, у разі необхідності подання звітності з єдиного внеску за періоди до 2021 року, яка не була подана, така звітність подається згідно з Додатком 1 у складі Декларації за формою, чинною на момент подання.
Отже, якщо підприємець – платник єдиного податку першої – третьої групи не подавав за минулі періоди до 01.01.2021 року додаток 5 «Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску», то він подає Додаток 1 у складі Декларації з типом форми «Звітна».
Одноразове (спеціальне) добровільне декларування: наслідки неподання декларації
Одноразове (спеціальне) декларування, передбачене підрозд. 94 розд. ХХ ПКУ, є добровільним.
Разом із тим, якщо особа, яка має право на одноразове (спеціальне) декларування не скористується ним (тобто не подасть декларацію), така особа буде вважатися такою, що повідомила контролюючий орган про те, що станом на 31 серпня 2022 року (дату завершення періоду проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування):
- у власності такої фізичної особи відсутні активи, одержані (набуті) за рахунок доходів, з яких не сплачено або сплачено не в повному обсязі податки і збори відповідно до податкового законодавства на момент нарахування (отримання) таких доходів, та/або
- про те, що склад та обсяг таких активів (тобто активів, одержаних (набутих) за рахунок доходів, з яких не сплачено або сплачено не в повному обсязі податки і збори відповідно до податкового законодавства на момент нарахування (отримання) таких доходів) у власності такої фізичної особи перебуває в межах, визначених абз. п'ятим п. 3 підрозд. 94 розділу ХХ ПКУ (тобто активів щодо яких не здійснюється нарахування та сплата збору).
Детальніше з порядком одноразового (спеціального) добровільного декларування можна ознайомитися за посиланням: https://tax.gov.ua/baneryi/odnorazove-dobrovilne-deklaruvannya.
У підприємства відсутній дозвіл на спеціальне водокористування: як сплачувати рентну плату?
За відсутності у водокористувача дозволу на спеціальне водокористування із встановленими в ньому лімітами використання води рентна плата справляється за весь обсяг використаної води, що підлягає оплаті як за понадлімітне використання (п.п. 255.11.15 ст. 255 ПКУ).
За понадлімітне використання води рентна плата обчислюється за кожним джерелом водопостачання окремо згідно з установленими ставками рентної плати та коефіцієнтами (п.п. 255.11.14 ст. 255 ПКУ).
У разі перевищення водокористувачами встановленого річного ліміту використання води рентна плата обчислюється і сплачується у п’ятикратному розмірі виходячи з фактичних обсягів використаної води понад встановлений ліміт використання води, ставок рентної плати та коефіцієнтів (п.п. 255.11.13 ст. 255 ПКУ).
Чи сплачувати екологічний податок, якщо за навності дозволу на розміщення відходів, їх не утилізують?
Платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються розміщення відходів (крім розміщення окремих видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання) (п.п. 240.1.3 ст. 240 РКУ).
Об’єктом та базою оподаткування, що справляється за розміщення відходів, є обсяги та види (класи) розміщених відходів, крім обсягів та видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання (п.п. 242.1.3 ст. 242 ПКУ).
Суб’єкти господарювання, які розміщують на власних територіях (об’єктах) виключно відходи як вторинну сировину, не є платниками податку за розміщення відходів (п. 240.5 ст. 240 ПКУ).
Отже, суб’єкт господарювання, який має дозвіл на розміщення відходів, укладений договір на їх видалення чи утилізацію, однак на кінець звітного періоду (кварталу) не передає такі відходи на видалення чи утилізацію, то він не є платником екологічного податку за умови, що такий договір укладено з підприємством, яке має дозвільні документи на поводження з відходами, що передаються йому на утилізацію чи постійне перебування або захоронення у спеціально відведених для цього місцях чи об’єктах, відповідно до встановлених в договорі термінів.
Суб’єкт господарювання, який має дозвіл на розміщення відходів, а також укладений договір на видалення чи утилізацію відходів, інших ніж визначено дозволом, то він є платником екологічного податку в частині відходів, які не визначені договором.
ГУ ДПС у Запорізькій області
Запорізькі юристи податкової служби виграли у судах 924 справи на 1,4 мільярда гривень
З початку року в судах відбувся розгляд 1169 податкових спорів на загальну суму 1 мільярд 645 мільйонів гривень. Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, з цієї кількості на користь податкових органів винесено 924 рішення на суму 1 мільярд 452 мільйони гривень, що склало 79 відсотків від числа розглянутих справ та 88 відсотків – від сум. Платники виграли 245 справ із сумою 192 мільйони 550 тисяч гривень.
За позовами до органів ДПС при визнання нечинними податкових повідомлень-рішень позицію податкової служби суди підтримали у 187 випадках (66 відсотків) на суму майже 369 мільйонів гривень (75 відсотків). На користь представників бізнесу вирішено 96 справ на 121 мільйон гривень.
Також суди розглянули матеріали справ, де позивачами були податківці, та винесли 614 позитивних для органів ДПС рішень на суму 1 мільярд 33 мільйони гривень. Правоту суб'єктів господарювання визнано у 15 справах із сумою 12,6 мільйона гривень.
Усього на даний час в судах різних інстанцій перебуває більше трьох тисяч справ на загальну суму близько чотирьох мільярдів гривень.
Газові оборудки запорізького підприємства коштували бюджету 320 мільйонів гривень
Співробітники управління боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, Головного управління ДПС у Запорізькій області спільно з працівниками Головного управлінням національної поліції у Запорізькій області виявили підприємство, яке одержало неправомірну вигоду, чим нанесло шкоди економічним інтересам держави.
Як з'ясували податківці та правоохоронці, суб’єкт господарювання ринку природного газу протиправно реалізував за комерційною вартістю придбаний за пільговою ціною природний газ, чим завдав шкоду економічним інтересам держави на суму понад 320 мільйонів гривень.
На даний час тривають слідчі дії в межах досудового розслідування у кримінальному провадженні за ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України.
Запорізькі продавці алкоголю і тютюну збільшили обсяги продажу – бюджети громад додатково отримали 19 мільйонів
З початку року зростання обсягів реалізації підакцизної продукції на внутрішньому ринку дозволило збільшити надходження акцизного податку до місцевих бюджетів Запорізької області порівняно з минулорічними на 10 відсотків. Додатково скарбниці громад отримали 19 мільйонів 478 тисяч гривень. Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, усього у січні-серпні до бюджетів регіону надійшло 212 мільйонів гривень акцизного податку.
Так, темп приросту бюджетних надходжень від торгівлі лікеро-горілчаною продукцією склав більш ніж 11 відсотків, винопродукції – 18 відсотків, тютюнових виробів – 9 відсотків, пива – 7 відсотків.
За вісім місяців запорізькі виробники пива задекларували обсяги реалізації своєї продукції у 454 тисячі літрів, що перевищило показники 2020 року на 4 відсотки. Підприємці, які виготовляють сидр, відзвітували про продаж 61 тисячі літрів напою, це на 11 відсотків більше, ніж торік.
Фахівці податкової служби області провели 247 перевірок платників, які продавали алкогольні напої та тютюнові вироби. У результаті виявлено 315 порушень законодавства та донараховано 13 мільйонів 400 тисяч гривень штрафних санкцій. На даний час до бюджету вже сплачено майже 1,8 мільйона гривень.
Для користування державними Е-сервісами фахівці податкової служби видали запоріжцям 33 тисячі електронних ключів
У січні-вересні кваліфіковані сертифікати відкритих ключів отримали 14 тисяч платників податків регіону. Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, фахівці податкової служби видали 33 тисячі електронних ключів.
Щомісяця клієнтами підрозділів Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС стають, у середньому, півтори тисячі суб'єктів господарювання і мешканців області. Сама процедура надання ключів займає близько 5-10 хвилин.
У Запорізькій області працюють три пункти обслуговування КНЕДП, які знаходяться за адресами: м. Запоріжжя, вул. Паркова, буд. 4а (1-й поверх), м. Бердянськ, просп. Праці, буд. 20, каб. 219, м. Мелітополь, вул. Героїв України, буд. 31, каб. 103.
З переліком документів, необхідних для отримання кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів, та зразками заповнення заяв можна ознайомитись на веб-сайті Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС: http://acskidd.gov.ua.
Також платники можуть самостійно сформувати нові сертифікати. Докладніше про це за посиланням: http://acskidd.gov.ua/manage-certificates.
Майже 92 мільйони гривень боргів – запорізьких роботодавців попередили про відповідальність за несвоєчасні розрахунки з працівниками
Проблеми підприємств із погашенням заборгованості із заробітних плат та інших соціальних виплат сьогодні розглянули на засіданні обласної комісії, яке провів заступник голови Запорізької облдержадміністрації Руслан Шиханов. Захід відбувся за участю заступника начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Олени Щедровської, керівників органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та представників суб'єктів господарювання.
Станом на початок вересня запорізькі роботодавці накопичили майже 92 мільйони гривень своєчасно невиплаченої зарплати. Більша половина заборгованості припадає на державні підприємства, понад 30 відсотків – на приватнікомпанії, 16 відсотків – на установи і організації комунальної форми власності.
Водночас упродовж серпня борги перед працівниками скорочено на 4,7 мільйона гривень.
На засіданні комісія заслухала представників підприємств та ухвалила відповідні рішення щодо вжиття заходів з погашення зарплатних боргів.
З доходів запоріжців пенсійний і соціальні фонди отримали майже вісім мільярдів гривень
За дев'ять місяців запорізькі роботодавці сплатили 7 мільярдів 830 мільйонів гривень єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, порівняно з аналогічним періодом минулого року надходження зросли на 1 мільярд 263 мільйони або на 19 відсотків.
У вересні компанії і підприємці регіону перерахували до пенсійного і соціальних фондів 877 мільйонів гривень.
Серед найбільших платників єдиного внеску – підприємства, установи і організації таких сфер, як: виробництво електроенергії, охорона здоров'я, державне управління та оборона.
Всього станом на початок вересня в регіоні зареєстровано 171216 платників єдиного внеску, серед яких 53995 – це юридичні особи та 117221 – фізична особа-підприємець. Кількість платників зросла до показника попереднього року на 1336 осіб.
Нагадаємо, на сьогодні мінімальна сума єдиного внеску становить 1320 гривень, а максимальна сума платежу – 19800 гривень.
Запорізькі платники податків поповнили державний бюджет на вісім мільярдів гривень
За дев'ять місяців запоріжці спрямували до державної скарбниці 8 мільярдів 385 мільйонів гривень. Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, представники бізнесу і мешканці регіону перевищили сплату аналогічного періоду 2020 року на 1,7 мільярда гривень або на 26 відсотків.
Найбільші доходи сформував податок на додану вартість – з початку року бюджет отримав 3 мільярди 371 мільйон гривень, це на 401 мільйон гривень або на 13,5 відсотка більше показника січня-вересня минулого року.
Податку на доходи фізичних осіб надійшло 2 мільярди 384 мільйони гривень, що на 367 мільйонів або на 18 відсотків більше, ніж торік.
Добувні підприємства регіону забезпечили 830 мільйонів гривень рентної плати за користування надрами. Зростання рівня сплати до відповідного періоду попереднього року склало 645 мільйонів гривень.
З доходів суб'єктів господарювання до скарбниці направлено 738 мільйонів гривень податку на прибуток. Це на 180 мільйонів або на 32 відсотки більше, ніж було сплачено за дев'ять місяців 2020 року.
Крім того, до держбюджету спрямовано 602 мільйони гривень військового збору, 215 мільйонів гривень екологічного податку, 51,5 мільйона гривень акцизного податку з ввезених на митну територію України підакцизних товарів тощо
