Інформація ГУ ДПС у Запорізькій області від 8 вересня 2021 року
Добровільне декларування доходів – на «гарячій лінії» у Пологівській податковій
Днями у Пологівській податковій відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» щодо одноразового(спеціального) добровільного декларування активів громадян. На запитання платників відповідала начальниця Пологівського відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління податкового адміністрування фізичних осіб Головного управління ДПС у Запорізькій області Алла Годлевська.
Громадян цікавили питання застосування норм Закону України від 15.07.2021 № 1539-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету».
Найбільше запитань від громадян надходило про те як можна задекларувати накопичені готівкові кошти. Зокрема, Алла Годлевська під час співбесіди наголошувала, що легалізувати свої активи, які були приховані від оподаткування, громадяни мають змогу впродовж року з 1 вересня 2021 року до 1 вересня 2022 року шляхом подання спеціальної декларації. До подання одноразової декларації щодо оподаткування готівки платник має розмістити кошти в національній та іноземній валютах у готівковій формі та/або банківських металах на поточних рахунках в банках України. Нацбанком врегульовано порядок відкриття поточних рахунків із спеціальним режимом для одноразового добровільного декларування.
Під час телефонного спілкування абонентам було доведено інформацію за якими ставками оподатковуватимуться задекларовані активи під час одноразового декларування, які активи можуть бути задекларовані, хто зобов’язаний задекларувати свої активи, тощо.
Також Алла Годлевська нагадала, що за необхідності, платники податків можуть отримати консультації безпосередньо у Центрі обслуговування платників Пологівської ДПІ за адресою: м. Пологи, вул. І. Чеберка, 9 з понеділка по четвер з 8:00 до 17:00, у п’ятницю з 8:00 до 16:45, субота, неділя – вихідні дні.
З доходів пологівських, більмацьких та розівських платників до бюджету перераховано 19 мільйонів гривень військового збору
Упродовж восьми місяців пологівські, більмацькі та розівські платники податків спрямували до державного бюджету 19 мільйонів гривень військового збору. Порівняно з аналогічним періодом минулого року надходження зросли на 4,3 мільйона. Про це повідомила начальниця Пологівського відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління податкового адміністрування фізичних осіб ГУ ДПС у Запорізькій області Алла Годлевська .
У серпні цього року мешканці трьох районів сплатили 4,1 мільйона, що на 846 тисяч більше, ніж у серпні 2020 року.
Нагадаємо, що нарахований дохід оподатковується військовим збором за ставкою 1,5 відсотка. Сума платежу зараховується до державного бюджету.
Пологівські, більмацькі та розівські платники спрямували до бюджетів понад 312 мільйонів гривень ПДФО
З початку року від пологівських, більмацьких та розівських платників до бюджетів усіх рівнів надійшло 312,5 мільйонів гривень податку на доходи фізичних осіб. Як повідомила начальниця Пологівського відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління податкового адміністрування фізичних осіб ГУ ДПС у Запорізькій області Алла Годлевська, це на 57 мільйонів гривень перевищило показники аналогічного періоду минулого року.
Зокрема, пологівські платники спрямували 212,3 мільйонів гривень ПДФО, більмацькі – 70,9 мільйона, розівські – 29,3 мільйона.
Із загальної суми до державного бюджету перераховано 78,1 мільйонів, до місцевих скарбниць – 234,4 мільйона.
Податківці звертають увагу роботодавців на необхідності дотримання вимог трудового законодавства щодо офіційного оформлення працівників, своєчасної виплати заробітної плати на рівні не менше мінімальної, а також на недопущення "конвертних" розрахунків зі співробітниками.
З початку року надано 101 роз'яснення щодо застосування РРО платникам Пологівської ДПІ
Протягом січня - cерпня 2021 року Центром обслуговування платників Пологівської ДПІ Головного управління ДПС у Запорізькій області платникам податків надано 101 роз’яснення щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій. Про це повідомила в.о. начальника Пологівської ДПІ ГУ ДПС у Запорізькій області Юлія Горулько.
За результатами проведених круглих столів з фізичними особами - підприємцями на яких були надані практичні роз’яснення щодо застосовування програмних реєстраторів розрахункових операцій (ПРРО) через сервіс «Електронний кабінет платника» зареєстровано суб’єктами господарювання 8 ПРРО.
Протягом поточного року проведено 3 сеанси телефонного зв’язку «Гаряча лінія», на яких підприємці цікавилися особливостями роботи програмних РРО та відповідальністю за порушення касової дисципліни.
До Пологівської ДПІ надійшло в режимі онлайн 37 звернень щодо надання адміністративних послуг стосовно РРО.
Роз’яснення законодавства
Увага! Гаряча лінія
Щопятниці з 14 год 00 хв до 15 год 00 хв за телефоном (06165) 2-38-06 проводиться сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» стосовно одноразового (спеціального) добровільного декларування. На запитання громадян відповідатиме начальниця Пологівського відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління податкового адміністрування фізичних осіб ГУ ДПС у Запорізькій області Алла Годлевська.
Особливості, які передбачені для визначення ліквідних активів для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування
Пологівська ДПІ ГУ ДПС у Запорізькій області інформує. Згідно з п.п. 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) грошові активи фізичної особи для цілей підрозд. 9 прим 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ – це кошти в національній та іноземній валютах, розміщені на рахунках в українських та іноземних банках, грошові внески до кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ, права грошової вимоги (у тому числі кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до фізичної особи, а також активи у банківських металах, пам’ятні банкноти та монети, електронні гроші.
В даному випадку термін «електронні гроші» слід розглядати у визначенні, наведеному у Законі України від 05 квітня 2001 року № 2346- ІІІ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» із змінами та доповненнями, відповідно до якого – це одиниці вартості, які зберігаються на електронному пристрої, приймаються як засіб платежу іншими особами, ніж особа, яка їх випускає, і є грошовим зобов’язанням цієї особи, що виконується в готівковій або безготівковій формі.
При цьому, відповідно до Положення про електронні гроші в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 листопада 2010 року № 481 із змінами та доповненнями, обіг електронних грошей регулюється відповідним положенням, затвердженим Національним банком України.
Визначення «грошові активи фізичної особи» для цілей підрозд. 9 прим 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ не охоплює «віртуальні активи», визначення яких міститься у Законі України від 06 грудня 2019 року № 361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», відповідно до п.п. 13 п. 1 розд. І якого, віртуальні активи – це віртуальний актив – цифрове вираження вартості, яким можна торгувати у цифровому форматі або переказувати і яке може використовуватися для платіжних або інвестиційних цілей.
Оновлений Порядок нарахування та сплати ЄСВ за деякі категорії застрахованих осіб
Пологівська ДПІ повідомляє, що Кабінет Міністрів України постановою від 04 серпня 2021 року № 850 «Про внесення змін до Порядку нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за деякі категорії застрахованих осіб» вніс зміни до Порядку нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за деякі категорії застрахованих осіб.
А саме:
1) доповнено перелік осіб, за яких держава сплачує страхові внески, працездатними батьками, усиновителями, опікунами, піклувальниками, прийомними батьками, батьками-вихователями, які фактично здійснюють догляд за дитиною з інвалідністю, дитиною, хворою на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня, за дитиною, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, якій не встановлено інвалідності, відносяться також працездатні особи, які перебувають у трудових відносинах і яким надано відпустку без збереження заробітної плати на умовах, передбачених п. 3 частини першої статті 25 Закону "Про відпустки", якщо такі особи отримують допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства;
2) уточнюється, що обчислення єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) провадиться також платниками ЄСВ - структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі державних адміністрацій, виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі утворення) рад - за осіб, зазначених у пп. 2-4 пункту 1 Порядку. А саме за:
осіб, які доглядають за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відповідно до закону отримують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та/або допомогу при народженні дитини, при усиновленні дитини;
одного з непрацюючих працездатних батьків, усиновителів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів, які фактично здійснюють догляд за дитиною з інвалідністю, дитиною, хворою на тяжке рідкісне захворювання і т.д.;
патронатних вихователів, батьків-вихователів дитячих будинків сімейного типу, прийомних батьків, якщо вони отримують грошове забезпечення відповідно до законодавства.
Постанова № 850 набула чинності 17.08.2021 (опубліковано в «Урядовому кур'єрі» №158 від 17.08.2021 р.).
ПРРО: реєстрація та застосування
Пологівська ДПІ повідомляє, що правовідносини у сфері реєстрації та застосування РРО регулюються Податковим кодексом України та Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265).
Відповідно до ст. 7 Закону № 265 розроблено Порядок реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затверджений наказом Міністерства фінансів України 23.06.2020 № 317, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 07.07.2020 за № 635/34918 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547».
Згідно з пунктом 2 розділу IV Порядку ПРРО може застосовуватись лише в тій господарській одиниці, дані про яку внесені до Реєстру щодо такого ПРРО.
Реєстрація ПРРО згідно з пунктом 3 розділу ІІ Порядку проводиться на підставі заяви про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (J/F1316602) (далі – заява).
У розділі 3 «Дані щодо господарської одиниці» заяви зазначаються: ідентифікатор об’єкта оподаткування (заповнюється згідно з повідомленням про такий об’єкт оподаткування, поданим до контролюючого органу відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Кодексу (за формою № 20-ОПП)), КОАТУУ, назва господарської одиниці, адреса розміщення господарської одиниці.
У розділі 4 Заяви, в залежності від призначення ПРРО, зазначається його тип – стаціонарний, пересувний, каса самообслуговування, інтернет торгівля.
Відсутність в контролюючому органі інформації щодо господарської одиниці, вказаної у заяві, про яку суб’єкт господарювання мав повідомити контролюючий орган, як про об’єкт оподаткування, є підставою для відмови в реєстрації ПРРО згідно з пунктом 6 розділу ІІ Порядку.
На виконання вимог Закону №265 Державною податковою службою України розроблено та надано для користування суб’єктам господарювання два безкоштовних програмних рішення (ПРРО) «Програмний реєстратор розрахункових операцій» та фіскальний додаток пРРОсто, що призначені для проведення розрахункових операцій та розміщені на офіційному вебпорталі ДПС за посиланнями: https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/programniy-reestrator-rozrahunkovih-operatsiy/.
Крім того, на офіційному вебпорталі ДПС створено банер «Програмні РРО» (https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/), який містить актуальну інформацію, пов’язану з ПРРО, включаючи нормативно-правові акти, відеоуроки щодо процедури реєстрації ПРРО, отримання електронних ключів у кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ДПС, інструкції щодо заповнення та подання форм, інформаційні повідомлення щодо оновлення версій безкоштовних програмних рішень, контакти відповідальних осіб ДПС, які надають роз’яснення, пов’язані з роботою ПРРО.
Повідомлення про прийняття працівника на роботу можна подати через Електронний кабінет
Пологівська ДПІ інформує, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу та повідомлення про це відповідного органу ДПС, відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України (стаття 24 Кодексу законів про працю України).
Постановою КМУ від 17 червня 2015 року № 413 «Про порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» із змінами і доповненнями (зі змінами та доповненнями, далі - Порядок № 413) встановлено, що повідомлення про прийняття працівника на роботу (далі – Повідомлення) подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою (крім повідомлення про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації) до територіальних органів ДПС за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за формою, встановленою додатком до Порядку №413 до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів:
засобами електронного зв’язку з використанням кваліфікованого електронного підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронних довірчих послуг;
на паперових носіях разом з копією в електронній формі;
на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами.
Для подання Повідомлення в електронному вигляді здійснюється вхід до Електронного кабінету за посиланням https://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.
Доступ до приватної частини Електронного кабінету надається після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.
Режим «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету забезпечує можливість створення платниками податкової, фінансової, статистичної звітності, звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, в тому числі Повідомлення, підписання і подання такої звітності до контролюючих органів.
Для формування Повідомлення в режимі «Введення звітності» платник самостійно встановлює фільтр за параметрами: рік, період, щодо якого здійснюється звітування, за допомогою кнопки «Створити» обирає тип форми «J(F)30 Єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».
Із запропонованого переліку форм обирає форму «J(F)3001001» Повідомлення про прийняття працівника на роботу», зазначає відповідний територіальний орган ДПС (регіон, район) в полі «Код ДПІ» (за замовчуванням встановлено орган ДПС за місцем основної реєстрації) та натискає кнопку «Створити».
Декларант має вибір у строках сплати збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування
Пологівська ДПІ інформує, що сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування здійснюється декларантом протягом 30 календарних днів з дати подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.
Утім, у разі вибору декларантом у межах одноразового (спеціального) добровільного декларування ставки збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, що передбачає сплату такого платежу трьома рівними частинами, сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування здійснюється декларантом: першого платежу - протягом 30 календарних днів з дати подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації; другого платежу - до 1 листопада 2023 року; третього платежу - до 1 листопада 2024 року.
Якщо ж декларантом подана уточнююча одноразова (спеціальна) добровільна декларація, то:
якщо сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, визначена в уточнюючій декларації, є меншою за суму збору, сплачену на підставі попередньо поданої одноразової (спеціальної) добровільної декларації, повернення надміру сплаченої суми збору здійснюється у порядку, визначеному статтею 43 Податкового кодексу України;
якщо сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, визначена в уточнюючій декларації, є більшою за суму збору, сплачену на підставі попередньо поданої одноразової (спеціальної) добровільної декларації, декларант, який подав відповідну декларацію, зобов’язаний сплатити суму недоплати збору в розмірі такої різниці протягом 30 календарних днів з дати подання уточнюючої декларації.
Зауважимо, що у разі несплати або сплати в неповному обсязі суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, зазначеної в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації, у встановлений цим підрозділом строк одноразова (спеціальна) добровільна декларація вважається неподаною та на декларанта не поширюються передбачені цим підрозділом державні гарантії та звільнення від відповідальності.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Електронний кабінет – зручний сервіс від податкової служби
Пологівська ДПІ нагадує суб’єктам господарювання про можливість спілкуватися з податковою службою дистанційно за допомогою електронних сервісів.
Державна податкова служба України постійно презентує нові сервіси, які дають змогу не лише подати звітність на відстані, а й почерпнути чимало корисної інформації.
Сервіс «Електронний кабінет» - це онлайн-система, яка працює в режимі реального часу набирає популярності. Вона зручна і для фізичних осіб громадян. Якщо потрібна довідка, замовляй її в Електронному кабінеті та отримуй за кілька годин.
Єдине, що потрібно - це електронні ключі, які в подальшому можна генерувати самому.
Базовий функціонал електронного кабінету дає можливість у режимі онлайн переглядати дані карток особових рахунків про стан розрахунків з бюджетами.
Запити на отримання електронного витягу інформації щодо стану розрахунків з бюджетами потрібно направляти до органів Державної податкової служби засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» через персоналізований сервіс «Електронний кабінет платника».
Податкова знижка 2021: чи треба подавати довідку про доходи
Пологівські податківці відповіли на питання - чи повинна ФО при наданні податкової декларації про майновий стан і доходи надавати довідку про отримані у звітному році доходи з метою використання права на податкову знижку?
Відповідно до п.п. «в» п. 176.1 ст. 176 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники податків зобов’язані подавати податкову декларацію про майновий стан і доходи за встановленою формою.
На вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку зобов’язані пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку.
Враховуючи вищевикладене, фізична особа, яка зобов’язана подавати податкову декларацію про майновий стан і доходи, відповідно до вимог ПКУ, або має право скористатися податковою знижкою, повинна на вимогу контролюючого органу надати разом із такою декларацією довідку про отримані у звітному році доходи.
При цьому, п.п. «в» п. 176.2 ст. 176 ПКУ передбачено, що особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати на вимогу платника податку відомості про суму виплаченого на його користь доходу, суму застосованих соціальних податкових пільг та суму утриманого податку.
Уклали є-договір доставки товару через перевізника або організацію зв’язку: що з РРО?
Пологівська ДПІ інформує, що місцем проведення розрахунків у разі укладання електронного договору із умовами, доставки товару покупцеві через перевізника або організацію зв’язку виступає або місце отримання продавцем коштів за товар чи послугу (опрацювання виписок про рух коштів на рахунок), або місце передачі продавцем товару перевізникові чи організації зв’язку.
Правовідносини у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг регулюються, зокрема, Законом України від 06.07.1995 р. №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон №265).
Відповідно до визначень, наведених у ст. 2 Закону №265, місце проведення розрахунків – місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.
Водночас, відповідно до ст. 664 ЦКУ обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:
1. вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар;
2. надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Якщо з договору купівлі – продажу не випливає обов'язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві.
Оскільки в розумінні Закону №265 та ст. 664 ЦКУ момент виконання продавцем обов’язку передати покупцеві товар у разі укладання електронного договору із умовами, доставки товару покупцеві через перевізника або організацію зв’язку співпадає з моментом здачі товару такому перевізникові чи організації зв’язку, то у такому випадку місцем проведення розрахунків виступає або місце отримання продавцем коштів за товар чи послугу (опрацювання виписок про рух коштів на рахунок), або місце передачі продавцем товару перевізникові чи організації зв’язку
До уваги платників!
01 серпня 2021 року набрав чинності Закон України від 01 липня 2021 року № 1600-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставки податку на додану вартість при оподаткуванні операцій з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції», яким вносяться зміни до Податкового кодексу України.
Так, зокрема, по операціях з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України сільськогосподарської продукції, що класифікується за такими кодами згідно з УКТ ЗЕД: 0102, 0103, 0104 10, 0401 (в частині молока незбираного), 1002, 1004, 1204 00, 1207, 1212 91 відновлюється ставка ПДВ у розмірі 20 відсотків.
Водночас, Законом № 1600 визначено, що для платників ПДВ, які здійснюють операції з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України сільськогосподарської продукції (товарів), що класифікується за такими кодами згідно з УКТ ЗЕД: 0102, 0103, 0104 10, 0401 (в частині молока незбираного), 1002, 1004, 1204 00, 1207, 1212 91, встановлюються такі особливості:
1) у разі якщо перша подія при постачанні вищезазначених товарів, відбулася до 01 серпня 2021 року, перерахунок ставки ПДВ і суми податку на дату настання другої події не здійснюється;
2) у разі якщо після 01 серпня 2021 року відбувається повернення попередньої оплати (авансу) або поставлених товарів, зазначених вище, у зв’язку зі зменшенням кількості або вартості таких товарів, перша подія при постачанні яких відбулася до вказаної дати, коригування сум податкових зобов’язань з ПДВ здійснюється, виходячи із ставки 14 відсотків;
3) у разі якщо після 01 серпня 2021 року відбувається постачання вищезазначених товарів, або перерахування коштів у зв’язку із збільшенням кількості або вартості таких товарів, перша подія при постачанні яких відбулася до вказаної дати, коригування сум податкових зобов’язань з ПДВ здійснюється, виходячи із ставки 20 відсотків. У разі здійснення платником податку операцій з постачання на митній території України товарів, по яких з 01 серпня 2021 року відновлюється ставка ПДВ у розмірі 20 відсотків, які були придбані до 01 серпня 2021 року, за таким платником податку зберігається податковий кредит з ПДВ у розмірі, який був нарахований при придбанні таких товарів.
Закон № 1600 набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та застосовується до податкових періодів, починаючи з першого числа місяця, наступного за місяцем його опублікування (опубліковано 31.07.2021 в газеті «Голос України» № 143).
Платникам ПДВ: зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН
Прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН регіонального рівня.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН платник ПДВ має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про їх реєстрацію/відмову в реєстрації.
Перелік документів, необхідних для розгляду та прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, реєстрацію яких зупинено, може включати:
договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника ПДВ, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника ПДВ для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки - фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Ці документи платник має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного в ПН/РК.
Платник має право подати такі документи до декількох ПН/РК, якщо їх складено на одного отримувача - платника ПДВ за одним і тим самим договором або якщо в таких ПН/РК відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТ ЗЕД або кодами послуг згідно з ДКПП.
Письмові пояснення та копії документів платник подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв’язку.
Комісія регіонального рівня протягом п’яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН та надсилає його платнику.
Зазначені норми передбачені п. 2, п. 4 - 6 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом МФУ від 12.12.2019 № 520.
Касовий метод ПДВ: відображення податкового кредиту, якщо податкові накладні зареєстровані з порушенням терміну?
Платники ПДВ, які застосовують касовий метод податкового обліку, суми податку, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в ЄРПН, та не включені до податкового кредиту протягом періоду 1095 календарних днів з дати їх складення у зв’язку з відсутністю фактів списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, мають право на включення таких сум до податкового кредиту у звітному податковому періоді, в якому відбулося списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, але не пізніше ніж через 60 календарних днів з дати такого списання, надання інших видів компенсацій.
Платники ПДВ, які застосовують касовий метод, можуть включити до податкового кредиту суми ПДВ, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, якщо виконуються одночасно дві умови:
- оплата товарів/послуг,
- та реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.
Включення таких сум до податкового кредиту виникає у звітному податковому періоді, в якому відбулося списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, але не пізніше ніж через 60 календарних днів з дати такого списання, надання інших видів компенсацій.
Платники ПДВ, які застосовують касовий метод можуть включити суми ПДВ, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування, які зареєстровані в ЄРПН як своєчасно так і несвоєчасно, у податковому (звітному періоді), в якому відбулося списання коштів з рахунків платника податку, відкритих в установах банків, та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, видача з каси платника податків або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг), або будь-якого звітного періоду в межах 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування.
Чи обов’язково отримувати витяг з реєстру платників ПДВ?
Законом України від 24 жовтня 2013 року № 657-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо обліку та реєстрації платників податків та удосконалення деяких положень» скасовано такі документи, як свідоцтво про реєстрацію особи платником податку на додану вартість та свідоцтво про реєстрацію як суб’єкта спеціального режиму оподаткування, та надано право платникам податку на додану вартість за їх запитом отримувати витяги із реєстру платників податку на додану вартість в контролюючих органах.
Оскільки отримання витягів з реєстру платників податку на додану вартість не є обов’язковим для платників, контролюючі органи не мають підстав вимагати їх у платників.
Підтвердженням факту реєстрації суб’єкта підприємницької діяльності платником податку на додану вартість є наявність інформації про таку реєстрацію на офіційному вебпорталі ДПС, яка оновлюється щоденно.
Закон № 1072: погашення податкового боргу у сумі 6 800 грн відстрочено до 29 грудня 2021 року
Пологівська ДПІ нагадує, що Закон України від 04 грудня 2020 року № 1072-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» збільшив мінімальний поріг суми податкового боргу, до якої не застосовуються заходи стягнення та передбачив одразу кілька механізмів врегулювання податкового боргу, залежно від його суми та категорії платників податків – боржників, зокрема відстрочення податкового боргу, загальна сума якого не перевищує 6 800 гривень для платників податків – фізичних осіб.
Так підрозділ 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доповнено п. 12, відповідно до якого податковий борг платників податків – фізичних осіб, у тому числі самозайнятих осіб, який у загальній сумі не перевищує 6800 гривень, може бути врегульований у такому порядку.
Сума податкового боргу (у тому числі штрафні санкції, пеня та проценти за користування розстроченням/відстроченням), що обліковувалася за такими платниками податків станом на 01 грудня 2020 року і залишилась непогашеною станом на дату надання відстрочення, може бути відстрочена до 29 грудня 2021 року. Відстрочення здійснюється контролюючим органом за місцем обліку платника податків – фізичної особи за його заявою. Відстрочення надається без нарахування процентів за користування таким відстроченням.
У разі погашення платником податків повної суми відстроченого податкового боргу не пізніше визначеного цим пунктом строку штрафні санкції і пеня, передбачені ПКУ, на такі сплачені відстрочені суми не застосовуються та не нараховуються, а застосовані (нараховані) коригуються до нульових показників.
У разі непогашення платником податків повної суми відстроченого податкового боргу до настання визначеного цим пунктом строку, а також у разі її погашення після 29 грудня 2021 року, штрафні санкції і пеня на відстрочені суми, що залишаться непогашеними, нараховуються у загальному порядку згідно з вимогами ПКУ.
При наданні відстрочення згідно з цим пунктом норми статті 100 ПКУ не застосовуються.
2. Одноразове (спеціальне) добровільне декларування: подання уточнюючої декларації
Декларант має право уточнити інформацію, зазначену у попередньо поданій одноразовій (спеціальній) добровільній декларації, виключно шляхом подання нової Декларації.
При цьому попередньо подана Декларація, інформація з якої уточнюється, вважається анульованою.
Після завершення періоду проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування платник податків має право подати уточнюючий розрахунок до раніше поданої Декларації виключно у випадках, передбачених підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ ПКУ, а саме, у разі виявлення контролюючим органом за результатами камеральної перевірки:
• арифметичних та логічних помилок у відповідній Декларації, що не призвели до недоплати суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування;
• арифметичної помилки, що призвела до недоплати суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування;
• арифметичної помилки, що призвела до переплати суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування.
При цьому в даних випадках уточнююча Декларація подається декларантом за умови подання ним звітної (нової звітної) Декларації до строку закінчення декларування та отримання за результатами проведеної камеральної перевірки повідомлення.
Уточнююча Декларація подається протягом 20 календарних днів з дня отримання такого повідомлення.
Отже, уточнююча одноразова (спеціальна) добровільна декларація після закінчення періоду проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування подається за умови:
- подання декларантом звітної (нової звітної) Декларації до строку закінчення зазначеного декларування;
- отримання за результатами проведеної камеральної перевірки повідомлення.
Інших підстав для подання уточнюючої Декларації після закінчення періоду декларування ПКУ не передбачено.
Платникам ПДВ: надання в оренду рухомого та нерухомого майна
База оподаткування ПДВ за операціями з надання в оренду рухомого та нерухомого майна визначається виходячи з їх договірної вартості (тобто орендної плати) (п. 188.1 ст. 188 ПКУ).
У вартості орендної плати за рухоме/нерухоме майно орендар має здійснювати економічне відшкодування (компенсацію) всіх елементів витрат, пов’язаних з послугами з надання майна в оренду.
Отже, база оподаткування за операціями з надання в оренду рухомого та нерухомого майна визначається відповідно до п. 188.1 ст. 188 ПКУ виходячи з їх договірної вартості (тобто орендної плати).
У випадку, якщо орендодавцем (крім бюджетної установи) отримуються кошти від орендаря як відшкодування (компенсація) витрат орендодавця, понесених ним з метою утримання наданого в оренду майна, такі кошти є складовою частиною орендної плати та включаються орендодавцем до бази оподаткування у загальновстановленому порядку, у тому числі за умови, якщо між орендодавцем та орендарем укладено окремі договори про надання орендарем компенсації таких витрат.
Платникам ПДВ: помилково зараховані з вини банку кошти на розрахунковий рахунок, чи є оподаткування?
Неналежний отримувач зобов’язаний протягом трьох робочих днів від дати надходження повідомлення банку-порушника про здійснення помилкового переказу ініціювати переказ еквівалентної суми коштів банку-порушнику, за умови отримання повідомлення цього банку про здійснення помилкового переказу (п.35.1 ст. 35 Закону України від 05.04.2001 №2346-III „Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”).
У разі своєчасного повідомлення банком-порушником неналежного отримувача про здійснення помилкового переказу та порушення неналежним отримувачем строку, встановленого п. 35.1 цієї статті, неналежний отримувач має повернути суму переказу, а також сплатити банку-порушнику пеню в розмірі 0,1% цієї суми за кожний день починаючи від дати завершення помилкового переказу до дня повернення коштів включно, яка не може перевищувати 10% суми переказу (п. 35.2 ст. 35 Закону №2346).
При цьому, спори між банком-порушником та неналежним отримувачем щодо помилкового переказу розглядаються у судовому порядку.
Оскільки об’єктом оподаткування ПДВ, відповідно до пп.„а” та пп.„б” пп.185.1 ст.185 ПКУ є операції з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, то кошти, що не пов’язані з такими взаємовідносинами між суб’єктами господарювання та які повернуто в належні терміни, не підпадають під об’єкт оподаткування.
Платникам податку на прибуток: відповідальність за неподання/несвоєчасне подання фінансової звітності
Платник податку на прибуток (крім платників податку на прибуток, які відповідно до Закону від 16.07.1999 № 996-XIV зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом) подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 ПКУ (п. 46.2 ст. 46 ПКУ).
Платники податку на прибуток, які відповідно до Закону № 996 зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають разом з податковою декларацією за відповідний податковий (звітний) період звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), складені до перевірки фінансової звітності аудитором.
Фінансова звітність або звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати) є додатком до податкової декларації з податку на прибуток (звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку) та її невід’ємною частиною.
Податкова декларація повинна містити обов’язкові реквізити, зокрема, інформацію про додатки, що додаються до податкової декларації та є її невід’ємною частиною (п. 48.3 ст. 48 ПКУ).
Податкова звітність, складена з порушенням не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених п. 46.4 ст. 46 ПКУ (п. 48.7 ст. 48 ПКУ).
У разі неподання до органу ДПС фінансової звітності разом з Декларацією (Звітом) як її невід’ємної частини, така податкова звітність не визнається податковою декларацією.
Неподання/несвоєчасне подання платником податку на прибуток (неприбутковими підприємствами) Декларації (Звіту), обов’язок подання яких до контролюючих органів передбачено ПКУ:
- тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 грн., за кожне таке неподання або несвоєчасне подання,
- ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 грн. за кожне таке неподання або несвоєчасне подання (п. 120.1 ст. 120 ПКУ).
При цьому не передбачено право органів ДПС складати протоколи про адміністративні правопорушення за неподання або несвоєчасне подання фінансової звітності.
Коли списуються помилково або надміру сплачені суми податків на повернення яких платниками не подано заяви?
Надміру сплачені грошові зобов’язання – це суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету або на єдиний рахунок понад нараховані суми грошових зобов’язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату (п.п. 14.1.115 ст. 14 ПКУ).
Обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені (п. 43.3 ст. 43 ПКУ).
Заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов’язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених ПКУ, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем виникнення такої переплати або отримання права на таке відшкодування (п. 102.5 ст. 102 ПКУ).
Підрозділ, що здійснює облік платежів, на підставі рішення керівника (заступника керівника або уповноваженої особи) територіального органу ДПС про списання підтверджених сум помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань, що обліковуються більше 1095 календарних днів без руху, списує відповідну суму (абз. дев’ятий п. 7 підрозд. 2 розд. ІІI наказу МФУ від 15.03.2021 № 5).
Платникам ПДВ: постачання товарів не платникам ПДВ, які наслідки?
Податок на додану вартість – це непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм ПКУ (пп.14.1.178 ст.14 ПКУ).
Отже, виходячи з економічної природи – ПДВ - це непрямий загальнодержавний податок на споживання товарів/послуг на митній території України, та відповідно до ПКУ платником ПДВ виступає кожний суб’єкт (юридична чи фізична особа), який є споживачем цих товарів/послуг.
Тобто оподаткуванню підлягають операції з поставки товарів/послуг незалежно від того, хто їх споживає, яким способом вони виготовлені або придбані, фінансово-господарських результатів діяльності, а підприємства (організації) - продавці уповноважені здійснювати утримання та внесення до бюджету ПДВ, сплаченого кожним наступним споживачем.
Нормами ПКУ встановлено перелік операцій з постачання товарів/послуг, що не є об’єктом оподаткування та звільнені від оподаткування ПДВ, а не окремих категорій споживачів, тому і оподаткування таких операцій здійснюється не з урахуванням категорії споживачів, а залежно від наявності чи відсутності встановленої ПКУ пільги з оподаткування.
Неведення обліку діяльності підприємцем на загальній системі оподаткування: які наслідки?
Підприємці зобов’язані вести облік доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет (п. 177.10 ст. 177 ПКУ).
Відповідно до п. 2 наказу МФУ від 13.05.2021 №261, яким затверджено Типову форму, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами – підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядок її ведення, визначено, що облік доходів і витрат ведеться в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі засобами Електронного кабінету у порядку, встановленому законодавством.
За неведення обліку доходів і витрат в паперовому та/або електронному вигляді фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування притягується до адміністративної відповідальності.
Так, неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку:
- тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян,
- зазначені дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від п’яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (част. перша ст. 164 прим. 1 КУпАП).
Порушення терміну реєстрації податкової накладної в ЄРПН
У разі порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в ЄРПН податкових накладних (крім податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з п. 201.16 ст. 201 ПКУ) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний період заяву із скаргою на такого продавця/покупця (додаток 8 до податкової декларації) (п. 201.10 ст. 201 ПКУ).
Таке право зберігається протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому порушено граничні терміни реєстрації в ЄРПН.
До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв’язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.
Протягом 90 календарних днів з дня надходження такої заяви із скаргою з урахуванням вимог, встановлених п.п. 78.1.9 ст. 78 ПКУ, контролюючий орган зобов’язаний провести документальну перевірку зазначеного продавця для з’ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов’язань з ПДВ за такою операцією.
Отже, у разі порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в ЄРПН податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації з ПДВ за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця.
Чи має право підприємець - єдинник здійснювати види діяльності, які не зазначені в його облікових даних?
Підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим главою 1 розд. XIV ПКУ, та реєструється платником єдиного податку.
У разі якщо фізична особа - підприємець отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими ПКУ для платників податку - фізичних осіб (п. 177.6 ст. 177 ПКУ).
Отже, фізична особа – підприємець – платник єдиного податку не має права здійснювати в межах підприємницької діяльності такі види діяльності, які не зазначені в його облікових даних.
Неведення обліку діяльності підприємцем на загальній системі оподаткування: які наслідки?
Підприємці зобов’язані вести облік доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет (п. 177.10 ст. 177 ПКУ).
Відповідно до п. 2 наказу МФУ від 13.05.2021 №261, яким затверджено Типову форму, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами – підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядок її ведення, визначено, що облік доходів і витрат ведеться в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі засобами Електронного кабінету у порядку, встановленому законодавством.
За неведення обліку доходів і витрат в паперовому та/або електронному вигляді фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування притягується до адміністративної відповідальності.
Так, неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку:
- тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян,
- зазначені дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від п’яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (част. перша ст. 164 прим. 1 КУпАП).
Чи має право підприємець - єдинник здійснювати види діяльності, які не зазначені в його облікових даних?
Підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим главою 1 розд. XIV ПКУ, та реєструється платником єдиного податку.
У разі якщо фізична особа - підприємець отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими ПКУ для платників податку - фізичних осіб (п. 177.6 ст. 177 ПКУ).
Отже, фізична особа – підприємець – платник єдиного податку не має права здійснювати в межах підприємницької діяльності такі види діяльності, які не зазначені в його облікових даних.
Одноразове (спеціальне) добровільне декларування: термін погашення недоплати збору при поданні уточнюючої декларації
У разі подання декларантом уточнюючої одноразової (спеціальної) добровільної декларації, якщо сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, визначена в уточнюючій Декларації, є більшою за суму Збору, сплачену на підставі попередньо поданої Декларації, декларант, який подав відповідну декларацію, зобов’язаний сплатити суму недоплати Збору в розмірі такої різниці протягом 30 календарних днів з дати подання уточнюючої Декларації.
Зазначена норма передбачена п. 12 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
ПДФО: оподаткування страхового відшкодування, що виплачується фізичній особі за пошкоджене застраховане рухоме майно
До складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума страхової виплати, страхового відшкодування або викупна сума, отримана платником податку за договором страхування від страховика-резидента або страховика-нерезидента, іншого ніж довгострокове страхування життя та недержавне пенсійне забезпечення, та сума страхових (регламентних) виплат, страхових відшкодувань, що здійснюються Моторним (транспортним) страховим бюро України відповідно до Закону від 01.07.2004 № 1961-IV у разі виконання такої умови:
- під час страхування цивільної відповідальності сума страхового відшкодування, а під час страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів – сума страхових (регламентних) виплат, страхових відшкодувань, що здійснюються Моторним (транспортним) страховим бюро України відповідно до Закону № 1961, не може перевищувати розмір шкоди, фактично заподіяної вигодонабувачу (бенефіціару), що визначається за звичайними цінами на дату такої страхової виплати.
Зазначена норма передбачена п.п. «в» п.п. 165.1.27 ст. 165 ПКУ.
Платникам податку на прибуток: подання уточнюючого розрахунку про незастосування податкових різниць
Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку (п. 50.1 ст. 50 ПКУ).
Отже, платник податку, у якого річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує 20 млн. грн., не прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), та відповідно не зазначив у Податковій декларації з податку на прибуток за такий звітний (податковий) рік інформацію про наявність такого рішення:
- може скористатися правом про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на різниці, визначені розд. ІІІ ПКУ,
- подавши уточнюючу Податкову декларацію з податку на прибуток підприємств, зазначивши в ній про прийняте рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування.
Формування підприємцем на загальній системі оподаткування доходів та витрат за договорами комісії, доручення
Базою оподаткування для доходів, отриманих від провадження господарської діяльності є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається відповідно до п. 177.2 ст. 177 ПКУ (абзац четвертий п. 164.1 ст. 164 ПКУ).
Об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця (п. 177.2 ст. 177 ПКУ).
Загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із ст. 177 ПКУ (п.п. 164.1.3 ст. 164 ПКУ).
Готівкова виручка (готівка) – це сума фактично одержаної готівки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), а також від операцій, що безпосередньо не пов’язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна.
Отже – підприємець на загальній системі оподаткування – посередник (комісіонер, повірений тощо) включає до складу доходу всю суму виручки у грошовій та негрошовій формі, отриману за договором комісії, доручення тощо. Тобто, до складу доходу включається як вартість проданих товарів (робіт, послуг) так і комісійна винагорода.
До складу витрат включається сума вартості придбаних товарів (робіт, послуг), з метою їх подальшої реалізації згідно договору комісії, за умови їх документального підтвердження, сформованого на загальних підставах.
ПДФО: оподаткування відшкодування моральної та матеріальної шкоди
Відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, крім, зокрема:
- сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров’ю, а також відшкодувань моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом (п.п. 164.2.14 ст. 164 ПКУ).
Дія п.п. 164.2.14 ст. 164 ПКУ не поширюється на оподаткування сум страхових виплат, страхових відшкодувань і викупних сум за договорами страхування.
Новостворений підприємець зареєструвався в останні дні місяця (30 /31 числа): подання заяви про застосування спрощеної системи?
Для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву (п.п. 298.1.1 ст. 298 ПКУ).
Зареєстровані в установленому порядку фізичні особи - підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація (п.п. 298.1.2 ст. 298 ПКУ).
Отже, новостворені підприємці для обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, повинні подати заяву про застосування спрощеної системи оподаткування до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація.
Для обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку першої або другої групи, законодавчо не передбачено перенесення термінів подачі заяви для підприємців, які були зареєстровані в останні дні місяця.
ПДФО: оподаткування суми, сплаченої роботодавцем за навчання найманого працівника
До доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, відноситься сума:
- сплачена будь-якою юридичною або фізичною особою на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів за здобуття освіти, за підготовку чи перепідготовку платника податку,
- але не вище трикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року за кожний повний або неповний місяць навчання, підготовки чи перепідготовки такої фізичної особи (п.п. 165.1.21 ст. 165 ПКУ).
При цьому, законодавством не встановлено обмежень щодо терміну, за який роботодавець має право здійснити оплату за навчання найманого працівника.
Отже, якщо роботодавець сплатив за навчання найманого працівника однією сумою в поточному році за весь період навчання, який складається з декількох років, при цьому її розмір не перевищує трикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного (податкового) року за кожний повний або неповний місяць навчання, підготовки чи перепідготовки такої фізичної особи, то така сума сплачена роботодавцем, оподаткуванню не підлягає.
Одноразове (спеціальне) добровільне декларування: коли додаються документи, що підтверджують вартість об’єктів декларування?
Об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бути:
- активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності і знаходяться на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, у тому числі валютні цінності (банківські метали, крім тих, що не розміщені на рахунках, національна валюта (гривня) та іноземна валюта, крім коштів у готівковій формі, та права грошової вимоги (у тому числі депозит (вклад), кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до іншої фізичної особи.
До одноразової (спеціальної) добровільної декларації декларант зобов’язаний додати копії документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування, у разі:
- місцезнаходження (реєстрації) активу фізичної особи за межами України;
- у разі декларування валютних цінностей, розміщених на рахунках у банках в Україні, та прав грошової вимоги, визначених п.п. «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
У разі місцезнаходження (реєстрації) інших активів фізичної особи в Україні декларант може додати копії документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування.
Зазначена норма визначена п.п. «а» п. 4, підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
Програмні РРО: чи скасовується реєстрація РРО при переході на ПРРО?
Реєстрація РРО діє до дати скасування реєстрації РРО, що відбувається у випадках, зокрема:
- суб’єкт господарювання у зв’язку із застосовуванням програмного РРО вирішив відмовитись від застосування РРО, строк служби якого не закінчився.
Законодавчо не передбачено обмежень на використання поряд з РРО також і програмного РРО.
Якщо суб’єкт господарювання приймає рішення замість РРО використовувати програмний РРО, то при переході на ПРРО скасовується реєстрація РРО.
Зазначена норма передбачена п. 1 глави 4 розд. II «Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги)», затвердженого наказом МФУ від 14.06.2016 № 547.
ГУ ДПС у Запорізькій області
Запорізькі порушники на ринку пального сплатять 27 мільйонів гривень штрафів
З початку року фахівці податкової служби регіону провели 170 перевірок з питань дотримання платниками вимог щодо реєстрації акцизних складів, лічильників та наявності ліцензій на торгівлю і зберігання пального. За виявлені порушення донараховано 27 мільйонів 165 тисяч гривень, у тому числі, 21 мільйон 806 тисяч гривень штрафу та 5 мільйонів 359 тисяч гривень акцизного податку.
Найчастіше податківці встановлювали випадки безліцензійного зберігання пального – 21 порушення. У результаті застосовано фінансових санкцій на суму 5 мільйонів 500 тисяч гривень.
За 8 фактів роздрібної та оптової торгівлі пальним без наявності ліцензії суб'єкти господарювання сплатять 3 мільйони 750 тисяч гривень штрафу.
Також в ході перевірок співробітники податкового відомства задокументували 44 випадки необладнання та відсутності реєстрації витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників пального у резервуарах та на акцизних складах (донараховано 10 мільйонів 540 тисяч гривень).
За несвоєчасне подання довідок про добові облікові дані щодо обсягів пального на акцизному складі пального застосовано штрафних санкцій на суму 1 мільйон 345 тисяч гривень (76 порушень).
Незареєстрований акцизний склад обійшовся порушнику в 1 мільйон гривень штрафу, а торгівля підприємствами уроздріб пальним через касовий апарат, не зазначений у ліцензії, – у 257 тисяч гривень (2 порушення).
За нереєстрацію акцизних накладних донараховано 4 мільйони 335 тисяч гривень (12 порушень), за неоформлені належним чином об'єкти оподаткування та неподання декларацій санкції склали 3 мільйони 414 тисяч гривень (61 порушення).
Зазначимо, перевірки проводяться за результатами аналітичної роботи щодо співставлення зареєстрованих обсягів резервуарів, наявних у платників залишків пального, зареєстрованих акцизних складів та придбаних ліцензій на право провадження операцій з пальним.
Всього на території регіону працює 1731 суб'єкт господарювання, які для виробництва, реалізації і зберігання пального придбали 2311 ліцензій.
Запорізький бізнес спрямував до державної скарбниці 7,5 мільярдів гривень
У січні-серпні від платників податків регіону надійшло 7 мільярдів 565 мільйонів гривень. Порівняно з аналогічним періодом минулого року запоріжці збільшили сплату на 1 мільярд 662 мільйони гривень або на 28 відсотків. Про це повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов.
Так, компанії, організації і підприємці перерахували до скарбниці майже 3 мільярди гривень податку на додану вартість, що на 395 мільйонів 637 тисяч гривень або на 15,5 відсотка, більше, ніж за вісім місяців попереднього року.
Роботодавці і мешканці регіону спрямували до державного бюджету понад 2 мільярди гривень податку на доходи фізичних осіб, збільшивши відрахування до показника відповідного періоду минулого року на 328 мільйонів 456 тисяч гривень або на 19 відсотків.
За користування надрами суб'єкти господарювання направили майже 830 мільйонів гривень рентної плати, це на 645 мільйонів гривень більше, ніж роком раніше.
Від запорізьких підприємств і установ до бюджету надійшло 723 мільйони 508 тисяч гривень податку на прибуток, що перевищило дані січня-серпня 2020 року на 172 мільйони гривень або на 31 відсоток.
Також від запорізьких платників державна скарбниця отримала 527 мільйонів 512 тисяч гривень військового збору, 213 мільйонів гривень екологічного податку, 42 мільйони гривень акцизного податку з ввезених на митну територію України підакцизних товарів.
"MADE IN ZP" – знак найвищої якості: Кращі підприємці регіону отримали нагороди
Перші вихідні цьогорічної осені видалися напрочуд цікавими, адже 4 та 5 вересня у Запоріжжі проходив фестиваль-ярмарок MADE IN ZP, який зібрав підприємців з усього регіону. Він став першим святом запорізької бізнес-спільноти такого масштабу, тим більше, що дата його проведення припала на професійне свято усіх українських підприємців.
Більше 80 учасників фестивалю презентували себе запоріжцям і гостям міста. Особливу увагу відвідувачів привернули фут-корти та торгові майданчики, де можна було скуштувати й придбати сири, мед, вино, кондитерські вироби і навіть равликів.
Під час урочистої церемонії кращі представники бізнес-спільноти регіону приймали привітання від керівництва органів обласної влади, Запорізького обласного союзу промисловців, підприємців (роботодавців) "Потенціал", Торгово-промислової плати.
Зі святом представників бізнесу привітала заступниця начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Олена Щедровська.
За сумлінне виконання податкових зобов'язань перед державою, високу податкову культуру та укріплення позитивного іміджу українського підприємництва подяками Головного управління ДПС у Запорізькій області нагороджені керівник ТОВ "СП ЮКОЙЛ" Олег Ярошенко, фізичні особи-підприємці Віталій Компанієць, Василь Зубач, Андрій Токарєв та Сергій Доня.
Запоріжці сплатили до місцевих скарбниць майже 10 мільярдів гривень
За січень-серпень до місцевих бюджетів регіону надійшло 9 мільярдів 784 мільйони гривень. Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, порівняно з минулим роком сплата податків збільшилася на 1 мільярд 689 мільйонів гривень або на 21 відсоток.
Найбільші надходження забезпечив податок на доходи фізичних осіб – 6 мільярдів 276 мільйонів гривень, що на 985 мільйонів гривень або на 19 відсотків більше показника аналогічного періоду 2020 року.
Землевласники і користувачі ділянок поповнили скарбниці на 1 мільярд 206 мільйонів гривень, збільшивши відрахування до даних попереднього року на 180 мільйонів гривень або на 18 відсотків. Так, від юридичних осіб бюджети громад отримали 995 мільйонів гривень плати за землю, від фізичних осіб – 210 мільйонів гривень.
Платники єдиного податку спрямували 1 мільярд 178 мільйонів гривень. Зростання до показника семи місяців минулого року склало близько 237 мільйонів або 25 відсотків. Зокрема, суб'єкти підприємництва-фізичні особи перерахували 896,5 мільйона гривень, суб'єкти господарювання-юридичні особи – 150 мільйонів, сільськогосподарські товаровиробники – 131 мільйон гривень.
Також до бюджетів громад сплачено 357 мільйонів гривень рентної плати за користування надрами, 212 мільйонів гривень акцизного податку з роздрібної реалізації підакцизної продукції, майже 138 мільйонів гривень екологічного податку тощо.
